Дідова розповідь
На лавці біля хати,
Сидить дідусь вусатий,
Волосся посріблилось,
А очі засльозились.
Спитався я у діда,
Що про війну він знає?
“Багато
знаю, милий!
І добре пам’ятаю,
Як обстріляли маму,
У табір гнали брата.
Ой, краще б це не знати!
Забути б, як стріляють
І як людей вбивають.
Як страшно було спати,
Коли навкруг солдати.
Щодня молитись Богу
Про захист й допомогу.
І бачити щоднини,
Як горе гне людину!
І знать, що мати плаче,
Бо сина не побачить.
І проклинать хвилину –
Війни початок днину”.
Волошин
Микола
7-Б
клас, КЗШ№73
Немає коментарів:
Дописати коментар