Сучасній дитині
Нема нічого, крім надії в серці,
Трикутний
папірець і холод у руках.
Його
немає! Як це недоречно,
Почути
слово, що приносить жах.
“Яке це слово?” – запита дитина.
А що
відповісти, а що сказать?
Це
слово смерть! Війна несе могили,
І рідні
плечі нам не обійнять.
Як
пояснить, що наш дідусь загинув,
В той
час, коли біда в країну йшла.
Як
натякнуть, що смерть жорстока й зла?
Й
загарбала його у домовину!
Онука з
чистим помислом у серці
Спита: “Війна, а що таке війна?”
Волошин
Микола
(громадянська
лірика)
Немає коментарів:
Дописати коментар