9 клас

Українська мова 9-А клас ( Клівець Т.О., Антонова Г.М.) 25.05. 2020р. – 29.05.2020р

Урок 1-2. 25.05.2020р, 27.05.2020р.

Тема. Повторення вивченого з мовознавчого розділу « Пунктуація».

Мета: актуалізувати знання основних пунктограм у простому й складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та в діалозі; удосконалювати вміння здійснювати пунктуаційний аналіз речень; розвивати навички редагування тексту з пунктуаційними помилками; виховувати повагу до культурного надбання народу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Бесіда.

— Що таке синтаксис та пунктуація?

— Які розділові знаки знаєте?

— Яке речення називається простим, складним?

— Назвіть вивчені пунктограми в 9 класі.

IІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

IV. СПРИЙНЯТТЯ, ЗАСВОЄННЯ ТА ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Вправа «Проаналізуй та поясни».

Прочитати текст, вказати пунктограми (відповідно до поданого переліку пунктограм).

Перелік пунктограм у простому реченні

1. Тире між підметом і присудком.

2. Кома при порівняльному звороті.

3. Кома між однорідними членами речення.

4. Тире і двокрапка при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

5. Розділові знаки при звертанні.

6. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях.

7. Кома при відокремленому означенні.

8. Кома і тире при відокремленій прикладці.

9. Кома при відокремленому додатку.

10. Кома при відокремленій обставині.

11. Кома і тире при відокремлених уточнюючих членах речення.

12. Розділові знаки при прямій мові.

Перелік пунктограм у складному реченні

1. Кома, крапка з комою і тире у ССР.

2. Кома в СПР.

3. Кома, крапка з комою в БСР.

4. Двокрапка і тире в БСР.

5. Розділові знаки в складному реченні з різними видами зв’язку.

Історія української вишивки

Цікаво, що перші вишивки на території України з'явилися ще за скіфів. Археологічні розкопки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості українського одягу XVIII-XIX століть, а й елементи давнього орнаменту. Про той же орнамент розповідав і арабський мандрівник у своїх описах русів, які датуються Х століттям. Тому варто схилитися перед цим феноменом, що пройшов через стільки століть і повернувся до сучасних жителів нашої Неньки.

Вишивка – це і оздоблення одягу, і весільні рушники, і елементи, покликані прикрасити оселю: скатертини, фіранки, покривала тощо.

Види орнаменту та регіональний вплив на різноманіття візерунків у шитві пращурів

Перш за все варто зазначити, що більшість мотивів для орнаменту українцям подарувала сама матінка-природа. Але тим, що всю природу зобразити за допомогою голки і нитки неможливо, визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.

У зразках, створених переважно майстринями Північної Буковини, зустрічаються зображення людей і тварин (зооморфний та антропоморфний види). Хоча така регіональна прив’язка не є остаточною: відомо, що по всій території України були розповсюджені весільні рушники з вишитими птахами і навіть символічно зображеними молодятами.

Значно пізніше, з налагодженням комунікації між регіонами і розвитком торгівлі, народився комбінований орнамент, який поєднує всі традиційні види в одне ціле. Він, до речі, є дуже поширеним у роботах сучасних майстрів.

Найбільш поширеними є такі орнаменти: геометричний, рослинний, зооморфний та антропологічний.

2. Кросворд «Закінчи речення»

Розв′язавши кросворд, ви по вертикалі прочитаєте назву розділу, у якому вивчаються словосполучення і речення

По горизонталі

1. Другорядний член речення, який указує на місце, час, причину, мету, умову дії, а також на її спосіб або інтенсивність … (обставина)

2. Головний член речення, який означає дію, стан або ознаку предмета і відповідає на питання що робить?... (присудок)

3. Одне або кілька слів, які виражають відносно закінчену думку …(речення)

4. Головний член речення, який означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, і відповідає на питання хто? що?... (підмет)

5. Злита з хвостиком ця крапка, невелика, власне, лапка. Робить паузу, всім знайома. Як вона зоветься? (кома)

6. Відсутність знаку оклику свідчить про те, що речення є …(неокличне)

7. Речення, яке має одну граматичну основу називається …(просте)

8. Розділовий знак між групою підмета і групою присудка на місці пропущеного дієслова-зв′язки … (тире)

9. Речення, граматична основа якого складається з підмета і присудка називається …(двоскладне)

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Цей урок був для мене корисним, тому що...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити вивчений матеріал у 9 класі

Українська література 9-А клас 25.05.- 29.05. 2020р.

Урок 1. 27.05.2020

Тема. Урок-підсумок. Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й найбільше запам’яталися

Мета: систематизувати та узагальнити вивчений учнями впродовж навчального року матеріал, який стосувався знань про життєвий і творчий шлях письменника, зміст їх творів, понять з теорії літератури; розвивати культуру зв’язного мовлення, читацькі навички, збагачувати словник школярів; формувати естетичні смаки, кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до книг, рідної мови, культури українців, їх звичаїв, обрядів, пошану до митців слова, відповідальність за доручену справу.

Тип уроку: закріплення набутих знань, вмінь та навичок, урок-гра «КВК».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IІІ. Основний зміст уроку-гри

1. Розминка

1. Хто є автором твору « Маруся»?
а) І. Вишенський; б) І. Котляревський; в) В. Герасим’юк; г) Г. Квітка-Основ’яненко.

2. Художній твір, в якому зображений сильний тип української людини:
а) Т. Шевченко «Катерина»; б) І. Котляревський «Наталка Полтавка»; в) М.Гоголь « Тарас Бульба»
г) Г. Сковорода «Бджола і Шершень».

3. Лірика Т. Шевченка, яка не належить до періоду арешту, заслання і після повернення із заслання митця:
а) «У нашім раї на землі»; б) «Гайдамаки»; в) «Доля»; г) «Росли у купочці, зросли…».

4. Романтичний тип втілення теми жіночої долі, яскраво зображений Т. Шевченком у творі:
а) «Марія»; б) «Катерина»; в) «На панщині пшеницю жала»; г) «Наймичка».

5. Батьком української прози, одним із перших у Європі «творців людової повісті» І. Франко назвав:
а) Т. Шевченка; б) І. Котляревського; в) І. Вишенського; г) Г. Квітку-Основ’яненка.

6. Укажіть твір доби монументального стилю:
а) І. Вишенський «Посланіє до єпископів»; б) літопис Самійла Величка»; в) «Повість временних літ»;
г) Т. Шевченко «Причинна».

7. У поезії «De libertate» Г. Сковорода прославляє:
а) П. Дорошенка; б) Б. Хмельницького; в) княгиню Ольгу; г) мудрість Святослава.

8. До української народної балади належить:
а) «Ой летіла стріла»; б) «За городом качки пливуть»; в) «Розвий, сосно, сімсот квіток»;
г) «Ой матінко, та не гай мене».

9. Хто із видатних митців не брав участі у перекладі Біблії української мовою?
а) Ф. Прокопович; б) І. Пулюй; в) І. Хоменко; г) П. Куліш.

10. До історичних належить твір художньої літератури:
а) біблійна легенда про перших людей Адама і Єву»; б) П. Куліша «Чорна рада»;
в) М. Шашкевича «Веснівка»; г) Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся».

1. Першим твором нової української драматургії є:
а) Ф. Прокоповича «Володимир»; б) І. Котляревського «Наталка Полтавка»;
в) Т. Шевченка «Назар Стодоля»; г) М. Старицького «Остання ніч».

2. До родинно-побутової належить пісня:
а) «Місяць на небі, зіроньки сяють»; б) «Ой летіла стріла»; в) «Летять галочки у три рядочки;
г) «До бору, дружечки, до бору».

3. Картини життя українського суспільства за часів Доби Руїни зображені в:
а) «Українській мелодії» Є. Гребінки; б) «Гайдамаках» Т. Шевченка; в) «Чорній раді » П.Куліша;
г) народній баладі «Бондарівна».

4. До поетів романтиків належить:
а) П. Гулак-Артемовський; б) С. Климовський; в) В. Женченка; г) В. Герасим’юк.

5. Мислителем, богословом, полемістом вважають:
а) Г. Сковороду; б) І. Вишенського; в) Ф. Прокоповича; г) І. Величковського.

6. Укажіть автора збірки «Сад божественних пісень»:
а) І. Величковський; б) М. Мірошниченко; в) А. Мойсієнко; г) Г. Сковорода.

7. Першиий твір написаний простонародною українською мовою:
а) «Наталка Полтавка» І. Котляревського; б) «Лілея» Т. Шевченка; в) «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка;
г) «Бджола і Шершень» Г. Сковороди.

8. «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка має ознаки:
а) орнаменталізму; б) романтизму; в) класицизму; г) сентименталізму.

9. Герой роману П. Куліша «Чорна рада», який є втіленням запорозької вольниці та козацького лицарства:
а) Петро Шрамень; б) Пугач; в) Я. Сомко; г) Кирило Тур.

10. Художній твір Т. Шевченка, присвячений Василю Жуковському:
а) «Гайдамаки»; б) «Доля»; в) «Кавказ»; г) «Катерина».

2. Конкурс «Відгадай твір»

За наведеними уривками визначити художній твір, якому вони належать.

1. «Пісня та мила, пісня та люба — / Все про кохання, все про любов. / Як ми любились та й розішлися, / Тепер зійшлися навіки знов». / (Родинно-побутова пісня «Місяць на небі, зіроньки сяють»)

2. «Одна прилетіла , В головоньках сіла, Друга прилетіла, Край серденька сіла, Третя прилетіла Та в ніженьках сіла». / (Народна балада «Ой летіла стріла»)

3. «У давнину казали, начебто всю нашу землю створив великий, всемогутній Ягве. І коли він її створив, то далеко на сході посадив чудесний райський сад. І назвав його Едем. І вирішив Ягве: «Створю людину, подібну до себе» (Біблійна легенда про перших людей Адама і Єву)

4. «Той безперервно стягає поля, / Сей іноземних заводить телят. / Ті на ловецтво готують собак, / В сих дім, як вулик, гуде від гуляк» (Г. Сковорода «Всякому місту — звичай і права»)

5. «Все йде, все минає — і краю немає, / Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? / І дурень, і мудрий нічого не знає. / Живе… умирає… одно зацвіло, / А друге зав’яло, навіки зав’яло…» (Т. Шевченко «Гайдамаки»)

6. «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала. Про славу думає лицар. А не про те, ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже!» (П. Куліш «Чорна рада»)

7. «Голосить Ярославна на зорі,
Кигичучи, мов чайка, примовляє:
"Зигзицею до Дону полечу,
Вмочу рукав шовковий у Каялу
І рани князю витру на його
Могутньому порубаному тілі".…» (Слово о полку Ігоревім )

8. «Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати.» (Г.Сковорода « Бджола та Шершень»

9. Заїде до Дидони в гості
І буде там бенькетовать;
Полюбиться її він мосці
І буде бісики пускать( І.Котляревський « Енеїда»)

10. Аж ось за отцевськi i материнськi молитви дав їм бог i дочечку. Та й радi ж були обоє, i Наум, i Настя; таки з рук її не спускали. Коли ж, було, куди дитина побiжить, чи до сусiдiв, чи на вулицю, то вже котрий-небудь, або батько, або мати, так слiдком за нею i ходять.( Г.Квітка-Основ’яненко « Маруся»)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

11. «Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару» ( І.Котляревський « Наталка Полтавка»)

12. «Ти не лукавила зо мною, / Ти другом, братом і сестрою / Сіромі стала. Ти взяла / Мене, маленького, за руку / І в школу хлопця одвела / До п’яного дяка в науку» (Т. Шевченко «Доля»)

13. «Сумує він, — аж ось реве,
Аж ось гуде, — і хвиля утікає!..
Аж — гульк!.. з води Дівчинонька пливе
І косу зчісує, і брівками моргає!.. (П.Гулак –Артемовський «Рибалка»)

14. «…був парубок моторний. / І хлопець хоть куди козак, / Удавсь на всеє зле проворний, / Завзятіший од всіх бурлак» (І. Котляревський «Енеїда»)

15. «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думками, позбавляючись природженого діла. І немає більше радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом» (Г. Сковорода «Бджола та Шершень»)

16. Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий, а чі йому позападали і наче до , чого придивляються а губи якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не сміявся. ( П.Куліш « Чорна рада»)

17. Летим. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зострічає.( Т. Шевченко « Сон» )

ІV . Підсумок уроку

VI . Домашнє завдання: с.248 « Повторюємо й узагальнюємо»

Урок 2. 29.05.2020

Тема. Позакласне читання №4. Рекомендована література для читання влітку.

Список з української літератури

для 10 класу

· Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

· Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

· Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

· Іван Франко. «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...», «Легенда про вічне життя», «Мойсей», «Сойчине крило»

· Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні забутих предків»

· Ольга Кобилянська. «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique»

· Василь Стефаник. «Камінний хрест»

· Володимир Винниченко. «Момент»

· Леся Українка. «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не зрадь», «Стояла я і слухала весну…», «Лісова пісня»

· Микола Вороний. «Блакитна Панна», «Інфанта»

· Олександр Олесь. «З журбою радість обнялась...», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в казку».

Українська мова 9-А клас ( Клівець Т.О., Антонова Г.М.) 18.05. 2020р. – 22.05.2020р

Урок 1-2. 18.05.2020р, 20.05.2020р.

Тема. Повторення вивченого з мовознавчих розділів «ФОНЕТИКА, ОРФОЕПІЯ, ГРАФІКА, ОРФОГРАФІЯ»

МЕТА: узагальнити й систематизувати набуті учнями в попередніх класах знання про розділи науки: фонетику, графіку, орфоепію, орфографію; повторити основні правила української літературної вимови та правила написання слів з м’яким знаком, апострофом; формувати культуру усного й писемного мовлення,збагачувати словниковий запас учнів;виховувати інтерес до мови

Х І Д У Р О К У

Вивчайте, любіть свою мову, як світлу

Вітчизну любіть… В.Сосюра

І. Організаційний момент

ІІ. Повторення вивченого матеріалу

watch?v=0NHVNuz225M

2. Онлайн-курс з теми "Лайфхаки з української мови"

за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=E1vf1Q8xObc

ІІІ. Узагальнення вивченого матеріалу

Онлайн –тестування за посиланням https://naurok.com.ua/test/start/8062

Іv. Підсумок уроку

Сьогодні на уроці я повторив(-ла)… для того, щоб…

v. Домашнє завдання

Повторити вивчені орфограми, скласти словниковий диктант(36с.)

Українська література 9-А клас 18.05.- 22.05. 2020р.

Урок 1. 20.05.2020

Тема. Літератури рідного краю№2. Творчий доробок Наталії Кривенко , Ганни Павлівни Світличної.

Мета: ознайомитися з життєвим і творчим шляхом Наталії Кривенко і Ганни Світличної; розвивати вміння і навички аналізу твору, виразного читання художнього тексту, аргументувати власну точку зору;

виховувати естетичний смак, любов до поетичного слова рідного краю.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні у нас урок літератури рідного краю.

На материку української літератури багато талановитих імен. Отже, вирушаймо на екскурсію по місцях, пов’язаних із письменницями нашого краю. Тема нашого уроку: «Жіночі імена на літературній карті Дніпропетровщини». Погляньте на карту Дніпропетровської області, скільки жіночих імен на ній: це і Леся Степовичка, і Ганна Шепітько, і Любов Голота, і Олеся Омельченко… за кожним з них – цікава особистість, незвичайна жіноча доля.

Ми познайомимося сьогодні і більш детально опрацюємо творчість Наталії Кривенко та Ганни Світличної. Ця екскурсія сприятиме вихованню у вас поваги до ближніх, любові до своєї малої батьківщини. Цей урок духовності, урок-роздум вимагатиме від вас певної ерудиції, оскільки треба буде вирішити проблемне питання:

Що ви розумієте під «ЖІНОЧИМ» твором?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Метод «Незакінчене речення»

Я очікую від уроку…

2.Екскурсовод 1. М. Дніпро… Наталія Кривенко… Вона – поетеса, член Дніпропетровської письменницької організації. Наша сучасниця. Наталія народилася 21 грудня 1976 року, після навчання в СШ №93 вступила на шкільне відділення Дніпропетровського педагогічного училища, яке закінчила з відзнакою в 1996 році. Не пройшли марно для дівчинки у ці роки навчання уроки української мови та літератури: перемога в регіональній олімпіаді з української мови і літератури; участь у поетичних конкурсах; робота головною редакторкою літературно-мистецького альманаху «Ластівка». Тому Наталія вирішила вступити до ДНУ на факультет української філології та мистецтвознавства. Найбільше полюбляє Наталія Іванівна ті місця у рідному місті, де збереглася якась первозданність, де можна побути на самоті, поспілкуватися з природою. Спробуймо зараз подивитися на нічний Дніпро разом з ліричною героїнею вірша, відчути її переживання й розібратися в думках.

3. Відеолекторій « Декламування творів Н. Кривенко» https://vod.org.ua/5x57-krivenko-nataliya-poeziya-dlya-starshogo-shkilnogo-viku-video-urok

4. Бесіда:

- Які образи постають у вашій уяві, слухаючи вірш?

- За допомогою яких художніх засобів змальовані ці образи ?

- Що ви відчули?

Екскурсовод 2. Сьогодні Наталію Іванівну можна зустріти в рідному педагогічному училищі, де вона два роки викладала рідну мову й літературу, проводила заняття драматичного гуртка «Перехрестя», або ж у Дніпропетровському театрі імені Тараса Шевченка, де вона обіймала посаду завідувачки літературною частиною.

- Дякую. Наш наступний маршрут проляже дорогою від Дніпропетровська до Павлограда.

Екскурсовод 3. Тож прямо з Дніпропетровська вирушаємо до міста Павлограда., що теж на Дніпропетровщині.

Своїх дідів шаную заповіти,

Рощу свій сад в рожевій куряві,

Є щастя, о, високе щастя жити

І чути Батьківщину у крові.

Саме так і жила Ганна Світлична, для якої прожити один день – було подвигом.

Народилася вона 20 квітня 1939 року в сім’ї службовця. Дуже рідко виїжджала за місто, бо з 7 літ не могла ходити. Тяжка хвороба підстерегла її в роки війни і на все життя прикувала до ліжка. Росла Ганна Павлівна без рідної мами, бо та померла ще тоді, коли Ганнуся була маленькою. Жила дівчинка з батьком та мачухою, котра стала для неї другою матір’ю – доброю, уважною. Шкільну науку Ганна опанувала вдома за допомогою друзів і вчителів. Перенесла вісім операцій, але недуга не відійшла від неї. Навчалася в Харківському університеті. І це за умови, що прикута до інвалідського візка. Спочатку вірші Ганна писала російською, а згодом – і українською. Над своїми творами авторка працювала постійно і наполегливо, видавши біля 20 книг. Ганна Павлівна Світлична – член Спілки письменників України. Однією з перших збірок є «Стежки неходжені весняні» (1961 р). «моя перша збірка віршів, - скаже згодом Світлична, - була слабенька, безпомічна – і така передчасна, бо не було ще голосу, не було ще сходу – було тільки легеньке сіріння світанку».

5. В. Степаненко про Г. Світличну https://www.youtube.com/watch?v=DiffNQmoyuI

Слухання поезії « Жертовний вогонь»

- На мою думку, Г. Світлична до певної міри повторила життєвий і письменницький подвиг Лесі Українки.

- Які рядки, на вашу думку, найяскравіше передають силу почуттів жінки?

Але Ганна Світлична багато віршів написала про батька і матір, про зиму і літо, про весну і осінь, про землю і квіти, про друзів і недругів, про вітер і море, про щастя і горе. Без кінця можна говорити про її поезії, вчитуватись у рядки, які повертають нас до життя, вчать замислюватись над своїми вчинками і діями. Спонукають робити добро.

Екскурсовод 4. Ганна Світлична прожила 56 років. У день похорону 11 листопада 1996 року міський будинок культури в Павлограді був переповнений тими, хто знав Ганну Павлівну, хто кохався в її поезіях, хто захоплювався її мужністю. 50-літню війну вела вона з недугою. Все витримала і перемогла. Вона є авторкою книжок: «Кольори», «Доброго ранку», «Терновий цвіт», «Сьогодні і завтра», «Сонячні причали» та інших.

ІV . Підсумок уроку

- Чи здійснилися ваші очікування?

- Який настрій ви маєте на кінець уроку?

VІ . Домашнє завдання.

Гадаю, що ви багато дечого зрозуміли і зробите для себе певні висновки. Тому викладіть їх на папері у невеликому домашньому творі-роздумі «Над чим змусили мене задуматися письменниці рідного краю».

Урок 2. 22.05.2020

ТЕМА. Позакласне читання №3. Т. Шевченко «Назар Стодоля»

МЕТА: ознайомити з драматичним твором Т.Шевченка «Назар Стодоля» ; розвивати мислення, мовлення, уміння користуватися різними джерелами інформації; сприяти вихованню поваги до творчості Т. Шевченка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Літературна вікторина «Т. Шевченко — творець вітчизняного»

Гра « Так, ні »

1. 18 квітня 1840 р. в Петербурзі з'являється друком збірка Т. Шевченка «Кобзар», рукопис якої підготував П. Лукашевич. (Ні)

2. 1847–1857 — це роки, які охоплюють творчість митця після заслання. (Ні).

3. «До Основ'яненка» — твір-поема, присвячений видатному українському письменникові, якого митець називає «другом», «батьком». (Так)

4. Героїчне минуле України зображено у поемі «Катерина». (Ні)

5. Т. Шевченко залишив Україну двадцятип'ятирічним юнаком, а потім перебував у російськомовному середовищі. (Ні)

6. «Кобзар» відкривається першим твором поета «Садок вишневий коло хати…». (Ні)

7. «Причинна» Тараса Григоровича є романтичною поемою. (Ні)

8. 23 поезії за три роки — 1843, 1844, 1845 — Т. Шевченко заносить до рукописної збірки «Три літа». (Так)

9. ŸПоема «Гайдамаки» має три вступи: історичний, філософський, поетичний. (Ні)

10. ŸПоема «Гайдамаки» належить до творів митця «трьох літ». (Ні)

11. ŸСирітство і суспільна несправедливість — один із мотивів ранньої творчості поета. (Так)

12. ŸТ. Шевченко був учасником Кирило-Мефодіївського братства. (Так)

2. Експрес-опитування «Захоплення Т. Шевченком минувшиною України»

· ŸЧим саме Т. Шевченка завжди приваблювала козацька історія України, мужня боротьба славних лицарів проти численних ворогів рідної землі?

· ŸХто розповідав малому Тарасу про героїзм запорожців? Як він сприймав цю інформацію?

· ŸВ яких відомих вам творах Т. Шевченка уславлюються січові, лицарі, оборонці України?

· ŸВизначіть риси характеру козацьких ватажків, які є головними героями багатьох творів поета.

· ŸЯким чином Т. Шевченко, змальовуючи боротьбу українського народу в минулому, прагнув збудити почуття національної гідності у своїх співвітчизників?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Степ та воля — козацька доля
Народне прислів'я
У своїй творчості Т. Шевченко неодноразово звертався до історичного минулого свого народу, шукав там відповідь на гострі проблеми сучасності. Особливо митець захоплювався добою козаччини, яка приваблювала його своєю героїкою, волелюбними настроями. Тому і показував її часто у своїх творах як взірець життя, гідною людини, утверджуючи необхідність боротьби проти самодержавно-кріпосницької системи, яка принижувала національну гідність, калічила особистість. Серед кращих творів на цю тему є драма Тараса Григоровича «Назар Стодоля».

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Теорія літератури. Що вам відомо про драму як літературний жанр?

1.1. Драма (гр. drama — дія) — 1) Рід художньої літератури, у творах якого життя подається через розмови та вчинки дійових осіб. Має такі основні види: драма (у вузькому значенні), комедія, трагедія — призначені для вистав у театрах. 2) Художній твір (п'єса), в якому показано важкий у розв'язанні життєвий конфлікт між певними групами людей чи окремими особами із суспільством; розв'язка такого конфлікту часто не має трагічного характеру.

1.2. Особливості драматичних творів:

· Ÿнаявність ремарок;

· Ÿспосіб викладу за допомогою діалогу;

· Ÿпризначений для показу на сцені;

· Ÿвідтворення подій на сцені як процесу, що відбувається в цей момент у дійсності;

· Ÿзображення героя через його вчинки і висловлення;

· Ÿпрозова або віршована форма.

2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Назар Стодоля»

2.1. Як виник задум написати програмовий твір Кобзаря?

Глибоке вивчення минулого, шукання нових драматичних засобів його відтворення дали змогу Т. Шевченкові створити драму «Назар Стодоля» (1842–1843), яка стала явищем у європейській драматургії.

Читати твір за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=762

2.1. Тема: зображення суспільного життя різних прошарків населення на Україні в XVII ст.: поет уводить читача у складний світ кичатих, які прагнуть багатства, чинів, слави навіть ціною щастя рідних дітей, протиставляючи їм світ простих українців і козаків.

2.2. Ідея: висміювання козацької старшини, уславлення благородства низових козаків, їх волелюбність і відвагу.

2.3. Основна думка:

а) викриваючи й засуджуючи антигуманний, потворний характер шлюбу з розрахунку, Т. Шевченко доводить, що сім'ю слід будувати на взаємній любові, довірі, духовній близькості людей;

б) у моральних основах народного життя Кобзар бачить силу, здатну піднести особистість до героїзму.

2.4. Жанр: історична соціально-побутова драма.

2.5. Особливості твору: багатогранність у змалюванні характерів героїв; відтворення народних звичаїв та обрядів; поєднання народних звичаїв та обрядів; поєднання ліричного і гумористичного.

2.6. Конфлікт твору — соціальний, який розгортається в побутовому плані на правдиво відтвореному тлі історичного минулого України після Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Ця доба в історії країни характеризується загостренням суперечок між козацькою верхівкою, у руках якої була зосереджена вся повнота політичної, економічної і військової влади, і рядовим козацтвом, народними масами.

2.7. Сюжет, композиція.

Хома Кичатий — сотник, який вирішив збагатитися за рахунок того, що він силоміць видасть свою дочку заміж за старого полковника Молочая. Жених присилає сватів, але цьому перешкоджає Назар, якого любить Галя.

Сотник категорично забороняє дочці зустрічатися із Стодолею. Назар у розпачі. Гнат, побратим засудженого козака, вирішує допомогти горю. Друзі умовляють Стеху, ключницю Кичатого, за винагороду допомогти викрасти Галю з батьківського будинку. Кохані знову разом, вони чекають коней, щоб виїхати на постійне помешкання у Січ. Незабаром з'являється Кичатий, якому Стеха (що виявила вигідну для себе дворушність) розповіла про викрадення Галі. Виникає сутичка між сотником з одного боку і Назаром, Гнатом з іншого. Ситуація склалася на користь молодих. Хома благословляє їх на одруження.

Експозиція: рішення Хоми видати дочку заміж за полковника; очікування сватів.

Зав'язка: одночасне з'явлення у хаті Кичатого сватів і Назара; конфлікт між сотником і простим козаком.

Розвиток дії: опис народних вечорниць напередодні Різдва; рішення Гната допомогти побратиму в його горі — за допомогою Стехи викрасти кохану в батька.

Кульмінація: сутичка Хоми з побратимами.

Розв'язка: згода Кичатого на шлюб Назара і Галі.

3. Завдання до змісту твору «Калейдоскоп рубрик»

3.1. Рубрика «Моя уява». Скласти асоціативний портрет до образу Назара.

Н — надзвичайно щирий і відвертий;

а — активний у рішенні пов'язати своє майбутнє життя з Галею;

з — закоханий у чарівну дочку Кичатого;

а — адекватно сприймає підступність людини, яку він захистив від смерті.

р — рішуче діє у боротьбі за своє майбутнє

3.2. Рубрика «Народна скарбничка твору». Опрацювати зміст приказок, прислів'їв, крилатих виразів, які використав Т. Шевченко у драмі. Негріте залізо не зогнеш. Побачимо, як попадеться нашому теляті вовка

спіймати. Піймав не піймав, а погнаться можна. Нагадали козі смерть. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Кирпу гне. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем. Ми всі на один шталт шиті. Хто багацько обіщає, той нічого не дає. Пиши пропало. Береженого бог береже. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Вольному воля, а спасенному рай. Коли б мужику не жінка, не знав би він скуки, коли б не горілка, де дівать би буки. Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускати, другим не мішать.

3.3. Рубрика «Вернісаж героїв твору». Скласти інформативне ґроно.

3.4. «Мозковий штурм». Відтворити ланцюжок думок. Визначити життєве кредо героїв твору.

Кичатий: «Женись не на чорних бровах, не на карих очах, а на хуторах і млинах, так і будеш чоловіком, а не дурнем». «Рівніш згладиш, тісніш ляжеш».

Гнат: «Чарка горілки козаку миліша усіх жінок на світі». «Вольному воля, а спасенному рай».

Кобзар: «Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускати, другим не мішать».

Назар: «Ми поїдемо туди, де нема і не буде ні полковника, ні батька твого, де тільки одна воля, одна воля та щастя». «Коли прощають люди, то бог милостивіший за нас».

Стеха: «Чи мало що люди обіцяють, коли їм припаде нужда?»

3.5. Рубрика «Пізнай літературного героя за наведеною цитатою».

Літературний диктант.

1.Ÿ«Ти знаєш в яку ціну поставив цар Соломон золотий плуг? Він каже, що при нужді шматок хліба дорожче золота. А я скажу: чарка горілки козаку миліша усіх жінок на світі». (Гнат)

2.Ÿ«І рибалки, і вольнії козаки. Ми люди німецькії ідемо з землі турецької. Раз дома у нашій землі випала пороша. Я й кажу товаришу: «Що нам дивиться на погоду? Ходім лишень шукати звіриного сліду». (Сват)

3.Ÿ«Думай собі, голубко, та гадай, що… а воно зовсім не так буде. Закинь, удочку, сама рибка піде. Шутки-тесть полковника!..А що далі — се наше діло. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем». (Кичатий)

4.Ÿ«Той самий, за кого ти вчора обіщав видать дочку свою, той самий, якого ти знав ще з тієї пори, як він тебе вирвав із-під ножа гайдамаки! Згадай іще, що я той самий, хто й самому гетьману не дасть себе на посміх!». (Назар)

5.Ÿ«Побачимо», побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра — коза; поженеш, куди схочеш. Е, ні! Стривай лишень, голубчику». (Стеха)

6.Ÿ«Як налетять, було, з своєї Січі, так що твої орли-соколи! Було, як схопить тебе котрий, так до землі не допустить, так і носить… Ой-ой-ой! Куди то все дівалось?..» (Хазяйка Катерина)

7.Ÿ«Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускать, другим не мішать». (Кобзар)

8.Ÿ«Не треба мені вашого добра; я і без нього була б щаслива. Я вас так вірно люблю, так вбиваюсь за вами, а ви…». (Стеха)

9.Ÿ«О, я лукавий, лукави! О,я грішний, проклятий!.. доле моя! серце моє! Проси його, нехай уб'є, нехай я світа не паскуджу!». (Кичатий)

10.Ÿ«Цур йому, який нехороший! Як приїде до нас, то я зараз із хати втікаю. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Тільки у його, паскудного, і мови, що про наливку та про вареники». (Галя)

11.Ÿ«А так, шляхом. У Чигирині нема заробітку, а ми прочули, що у пана Кичатого весілля буде, так і прийшли сюди». (Жид)

12.Ÿ«Її діло таке: що звелять, те й роби. Воно ще молоде, дурне; а твоє діло навчить її, врозумить, що любов і все таке прочеє… дурниця, нікчемне». (Кирчатий)

V. Підсумок уроку. Рефлексія

VI. Домашнє завдання

· Скласти сенкан до образу: Назара.

Українська література 9-А клас 13.05.- 15.05. 2020р.

Урок 1. 13.05.2020

Тема. Контрольна робота №6( тестові завдання). Творчість П.Куліша та М. Вовчка.

Мета: актуалізувати й узагальнити навчальний матеріал; виявити рівень знань, умінь та навичок школярів з метою контролю та корекції; розвивати пам’ять, образне та логічне мислення, вміння аналізувати, зіставляти, висловлювати власні міркування; виховувати кращі людські якості на прикладі утверджувальних письменниками загальнолюдських цінностей.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Основний зміст роботи

1. Інструктаж щодо виконання тестових завдань.

( Указуємо прізвище, ім`я; виконуємо завдання ОДИН РАЗ; на виконання тестів відведено – 5 ХВИЛИН)

2. Виконання контрольної роботи за посиланням

https://forms.gle/rqCAueFMrasYqnKx8

ІІІ. Підсумок уроку

Мені сподобався твір…, тому що…

Іv. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку Літератури рідного краю: Творчий доробок Наталії Кривенко , Ганни Павлівни Світличної.

Урок 2. 15.05.2020 8³⁰

Тема. Повторення вивченого матеріалу: декламування творів Т.Шевченка

1. Декламування уривка з поеми « Сон» Т.Г. Шевченка: відеозв`язок Viber 0967728245

( Андонін М., Бойко Р.,Гербуль О, Горб А.,Деребчинська К., Ільченко О., Константінов О.,Купріянов В., Мельничук О., Піхур Д., Полякова М.,Шумаков С., Литвиненко-Чумаченко Д..).

2. Декламування уривка з поеми « І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Т.Г. Шевченка

( Андонін М., Бойко Р.,Васильєва К.,Гербуль О, Горб А., Деребчинська В., Деребчинська К., Ільченко О., Коливашко В., Константінов О., Кострикін О., Купріянов В., Мельничук О., Полякова М.,Шумаков С., Литвиненко-Чумаченко Д..).

3. Декламування вірша « Доля» Т.Г. Шевченка

( Андонін М., Бойко Р., Гербуль О, Горб А., Ільченко О., Константінов О., Кострикін О., Купріянов В., Піхур Д., Полякова М., Примачик В., Шумаков С., Литвиненко-Чумаченко Д..).

Українська мова 9-А клас ( Клівець Т.О., Антонова Г.М.) 13.05. 2020р.

Урок 1.

Тема. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОВОЗНАВЧИХ РОЗДІЛІВ «ФОНЕТИКА, ОРФОЕПІЯ, ГРАФІКА, ОРФОГРАФІЯ»

Х І Д У Р О К У

Вивчайте, любіть свою мову, як світлу

Вітчизну любіть… В.Сосюра

І. ОРГМОМЕНТ

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить , той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній

Вимовляється,

Все, як у пісні, у ній звучить.

І журлива вона, і піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ні й душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

Дмитро Білоус

ІІ. Узагальнення й систематизація вивченого

1. Індивідуальна робота Контрольна робота( за семестр)

( Литвиненко-Чумаченко Д., Андонін М., Бойко Р, Гербуль О.,Ільченко О., Константінов О.)

Виконання завдань контролю ( надіслати на klevectany@gmail.com)

1. Простим є речення

А Між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав (М. Луків).

Б Чого ж ти журишся, ромашко, чого ти гнешся до землі? (О. Донченко ).

В По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко).

Г Самовар кипить, та нікому чай пити (Нар. творчість).

2. Складений дієслівний присудок є в реченні

А Два джмелі із самісінького ранку пораються коло квіток (П. Загребельний ).

Б А тепер будемо вечеряти всі разом (В. Собко).

В В розквітлих келихах тюльпанів ти дарував мені любов (О. Довгоп’ят).

Г Понад берегом кошлатим сосни почали дрімати… (Л. Боровиковський).

3. Поширеним є речення

А Гостям весело.

Б Зазвучала музика.

В Очі - як волошки.

Г Літо студене.

4. Односкладним є речення

А Осики лист каро-зелений тремтить на вітрі і тремтить (В. Стус)

Б Дихаю найдорожчим у світі чистим степовим повітрям (О. Донченко ).

В В калюжах грозяна вода (А. Малишко).

Г Нащо, вітре, ти голубиш в серці мрію золоту? (Олександр Олесь).

5. Відокремленим означенням ускладнено речення

А Пригнувшись до самої землі, друзі ясніше побачили обриси двох доріг (М. Стельмах).

Б Зло нічого не дає, крім зла (М. Луків).

В Шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті (М. Сингаївський).

Г Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький).

6. Відокремленою обставиною можна замінити підрядну частину складного речення

А Коли ми вийшли з машини, несподівано пішов дрібний дощ.

Б Квіти гарно ростуть, коли клумбу поливають теплою водою.

В Ми побігли до озера на краю села, коли прокинулися вранці.

Г Щойно настав вечір, на небі з’явився повний місяць.

7.Приєднайте до частини «Пишається край дороги достигла шипшина» запропоновані варіанти завершення речення. Установіть відповідність між утвореними реченнями та їх видом (один вид речення є зайвим).

Варіанти завершення речення	Вид речення
1 …і пахнуть росою гаї на околиці. 2 …стрічає з далекої дороги птахів. 3 …дарма що давно не було дощів. 4 …навіть холодні ранки її не лякають.	А просте з відокремленими членами Б просте з однорідними членами В складнопідрядне Г складносурядне Д складне безсполучникове

4б.

8.Визначте вид складнопідрядних речень за поданими фрагментами. Доберіть продовження речень. Утворені речення запишіть.

1. Я щасливий, коли …

2. Я щасливий там, де …

3. Я щасливий, незважаючи на те що …

4. Я щасливий настільки, що … 2б.

2. Бесіда:

- Які розділи мовознавчої науки ви знаєте?

- Сьогодні на уроці ми повинні узагальнити ваші знання з 5 розділів мовознавчої науки. З яких саме, ви дізнаєтесь тоді, коли розгадаєте кросворд.

1. 1.Розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови .

2. Розділ мовознавства, що вивчає нормативну літературну вимову.

3. Наука про знаки письма, співвідношення між буквами і звуками .

4. Розділ мовознавства , що встановлює і вивчає загальноприйняті правила написання слів.

5.Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови.

						3.
	1.
м	о	в	2. о	з	н	а	в	с	т
							РОЗДІЛИ НАУКИ ПРО МОВИ ?










5.

2. «Незакінчене речення» ****ПРОДОВЖТЕ РЕЧЕННЯ.

1.В українській мові ____ звуків.

2. В українській мові____ букв.

3. Співвідношення між буквами і звуками вивчає________________

4. Звуки ми чуємо і ___________________

5.Букви ми бачимо і___________________

6. Сукупність букв, розташованих у певному порядку , називається ________.

7. Звуки, що складаються тільки з голосу -____________________.

8. Звуки , що складаються з голосу і шуму або тільки з шуму - це_________.

9. Голосних звуків ________________

10. Приголосних звуків ____________.

11. Букви, які позначають 2 звуки ______________.

12. Не позначає звука____________________

3. Виписати слова , в яких букви позначають два звуки.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

М.Рильський

4. Правильно й чисто говорити може кожен, аби тільки було бажання.Це не тільки ознака, але й обов’язок кожної людини. Культурними повинні бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично.

- Прочитайте слова. Правильно вимовляйте звуки, позначені виділеними буквами. Що ви можете сказати про вимову звуків?

В садку ,хліб, пиріг, щасливий, легко,любиш, зірочка, гіркий, говорити, ґудзик, аґрус, весна.

5. Розв’язування лінгвістичних задач.

Приклад: чому слово бур’ян пишеться з апострофом, а слово буряк без?

- Проаналізуйте особливості кожної групи слів і назвіть правила вживання апострофа.

1) Б’ють, п’є, в’яз, м’ясо, верф’ю, солов’ї.

2) Бар’єр, матір’ю, пір’їна, бур’ян.

3) Роз’єднати, об’їхати, з’явитися, під’яремний.

4) Лук’ян, Лук’янівка, Лук’яненко.

5) Монтеск’є, миш’як.

6) Цвях, свято, тьмяний, різьбяр, верб’я, арф’яр.

7) Бязь, пюре, Бєлгород, Вятка.

6.Бесіда:

Що таке лексика?
Що вам відомо про лексику нашої мови?
Що значить однозначне і багатозначне слово?
Що значить пряме і переносне значення слова?
Які є групи слів за значенням?

Гра "Знайди пару"

1. Кривда лінивий

2. Любити темний

3. Зима шкідливий

4. Хворий ненавидіти

5. Трудолюбивий правда

6. Корисний здоровий

7. Ясний літо

- Що це за пари у вас утворилися?

Як вони називаються? Прочитайте третю букву у тих словах, що ви підібрали. Ваша відповідь правильна.

- З якою метою ми використовуємо їх у мовленні?

- Де найчастіше вживаються антоніми? (загадки, прислів’я).

7.До поданих слів підберіть близькі за значеннями і підкресліть 3 букву - прочитаєте їх загальну назву.

1. Доволі. Досить.

2. Випадок. Пригода.

3. Ровесник. Одноліток.

4. Кетяг. Гроно.

5. Офіс. Контора.

6. Напівсон. Дрімота.

7. Допомога. Поміч.

8. Вітання. Привіт.

8. Гра "П’ятий зайвий" (у кожній групі знайдіть зайве слово).

1. Блакитний, бузковий, барвінковий, голубий, лазуровий.

2. Хотіння, бажання, терпіння, жадання, жага.

3. Смуток, журба, скорбота, плач, печаль.

4. Одягати, прикрашати, квітчати, оздоблювати, уквітчувати.

ІІІ. Підсумок уроку

- Сьогодні я повторив(-ла)…, для того, щоб…

Іv. Домашнє завдання

Скласти словниковий диктант( 36с.) на вивчені орфограми

Українська мова 9-А клас ( Клівець Т.О., Антонова Г.М.) 04.05.- 06.05. 2020р.

Урок 1.

Тема. Мовні аспекти вивчення речення(граматична основа, види речень). Підготовка до семестрової контрольної роботи

Мета: узагальнити й систематизувати знання школярів про мовні аспекти вивчення речення.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок (формування мовленнєвознавчої компетенції).

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Відтворення й узагальнення учнями понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

1. Повторення відомостей про речення.

— Що вивчає синтаксис?

— Що ми називаємо реченням?

— З чого складається граматична основа?

— Які бувають речення за метою висловлювання, інтонацією, наявністю головних і другорядних членів речення, будовою?

— Чим можуть ускладнюватись прості речення?

— Які є види складних речень?

— Що вивчає пунктуація?

— Які розділові знаки можуть стояти в кінці речення?

— Які розділові знаки вживаються у простому реченні, складному реченні?

2. Відеоматеріал «Речення. Види простих речень»

https://www.youtube.com/watch?v=bpTKOxUzgg8

3. Повторення матеріалу за таблицею « Види складних речень»

ІІІ. Домашнє завдання : повторити матеріал" Речення просте й складне".

Урок 2.

Тема. Контрольна робота( за семестр)

Виконання завдань контролю ( надіслати на klevectany@gmail.com)

1. Простим є речення

А Між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав (М. Луків).

Б Чого ж ти журишся, ромашко, чого ти гнешся до землі? (О. Донченко ).

В По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко).

Г Самовар кипить, та нікому чай пити (Нар. творчість).

2. Складений дієслівний присудок є в реченні

А Два джмелі із самісінького ранку пораються коло квіток (П. Загребельний ).

Б А тепер будемо вечеряти всі разом (В. Собко).

В В розквітлих келихах тюльпанів ти дарував мені любов (О. Довгоп’ят).

Г Понад берегом кошлатим сосни почали дрімати… (Л. Боровиковський).

3. Поширеним є речення

А Гостям весело.

Б Зазвучала музика.

В Очі - як волошки.

Г Літо студене.

4. Односкладним є речення

А Осики лист каро-зелений тремтить на вітрі і тремтить (В. Стус)

Б Дихаю найдорожчим у світі чистим степовим повітрям (О. Донченко ).

В В калюжах грозяна вода (А. Малишко).

Г Нащо, вітре, ти голубиш в серці мрію золоту? (Олександр Олесь).

5. Відокремленим означенням ускладнено речення

А Пригнувшись до самої землі, друзі ясніше побачили обриси двох доріг (М. Стельмах).

Б Зло нічого не дає, крім зла (М. Луків).

В Шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті (М. Сингаївський).

Г Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький).

6. Відокремленою обставиною можна замінити підрядну частину складного речення

А Коли ми вийшли з машини, несподівано пішов дрібний дощ.

Б Квіти гарно ростуть, коли клумбу поливають теплою водою.

В Ми побігли до озера на краю села, коли прокинулися вранці.

Г Щойно настав вечір, на небі з’явився повний місяць.

Варіанти завершення речення	Вид речення
1 …і пахнуть росою гаї на околиці. 2 …стрічає з далекої дороги птахів. 3 …дарма що давно не було дощів. 4 …навіть холодні ранки її не лякають.	А просте з відокремленими членами Б просте з однорідними членами В складнопідрядне Г складносурядне Д складне безсполучникове

4б.

1. Я щасливий, коли …

2. Я щасливий там, де …

3. Я щасливий, незважаючи на те що …

4. Я щасливий настільки, що … 2б.

Українська література 9-А клас ( Клівець Т.О.) 04.05.- 08.05. 2020р.

Урок 1. 06.05.2020

Тема. Марко Вовчок( Марія Олександрівна Вілінська). Життя і творча діяльність.

Марко Вовчок як перекладач( Ж.Верна, Г.К. Андерсена, А.Е.Брема). « Народні оповідання».

Мета: ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом Марка Вовчка; розвивати мовлення, мислення, пам`ять; виховувати повагу до творчої особистості письменниці, прищеплювати любов до рідного слова.

Хід заняття

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання ( хто вчасно не виконав)

Тестові завдання за посиланням https://forms.gle/2hkZqCxnrvpnrZBV7

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з жінкою, яка народилася в Росії і стала збирачем українського фольклору, класиком української літератури.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

До краю збудженим і зраділим був Пантелеймон Куліш, коли йому вперше потрапили до рук рукописи оповідань Марії Олександрівни Вілінської (Марка Вовчка), він сам береться довести їх до мовного пуття, організовує видання збірки з назвою «Народні оповідання» (1957), і навіть виникає в нього щось на зразок любовного роману з молодою письменницею. Щиро вразили оповідання й Т. Шевченка. Ще в кінці 1857 року їх надіслав йому сам Пантелеймон Куліш, а в щоденнику 18 лютого 1858 року з’явиться такий запис поета: «Малюга сообщил мне, что Марко Вовчок – псевдоним некой Маркович… Какое возвышенно прекрасное создание эта женщина. Не чита моей актрисе (ішлося про актрису К. Піунову). Необходимо будет написать ей письмо и лаго дарить ее за доставленную радость чтением ее вдохновенной книги». Через пів року Т. Шевченко присвятив письменниці вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала…»), який явно був навіяний мотивами «Народних оповідань». Ще через пів року (в січні 1859 р.) відбулося їхнє особисте знайомство в Петербурзі, яке надихнуло поета на створення вірша «Марку Вовчку» з таким підзаголовком: «На пам’ять 24 січня 1859». Великий Т. Шевченко не лише захоплюється талантом молодої авторки, а й бачить у ній «кроткого пророка», який не дасть загинути ні правді, ні українському слову.

- Хто ж вона – ця Марко Вовчок? Давайте з’ясуємо.

1. Відеоповідомлення про життя і творчість Марка Вовчка https://www.youtube.com/watch?v=1qbLcQC_55A

- Варто зупинитися на тому, що Марко Вовчок зробила для української літератури.

Жанри, якими збагатила Марко Вовчок українську літературу

Жанри	Твори
Соціально-проблемне оповідання	«Козачка», «Одарка», «Горпина», «Ледащиця», «Два сини»
Баладне оповідання	«Чари», «Максим Гримач», «Данило Гурч»
Соціальна повість	«Інститутка»
Психологічне оповідання й повість	«Павло Чорнокрил», «Три долі»
Соціальна казка	«Дев’ять братів і десята сестриця Галя»
Художній нарис	«Листи з Парижа»
Історична повість-казка	«Кармелюк»

2. Робота з матеріалом підручника « Теми з народного життя»с.238

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання. Прочитати повість « Інститутка»с.239-245 або прослухати аудіо

https://www.youtube.com/watch?v=9l8ZGtCWbLw, а також теоретичний матеріал « Повість « Інститутка»: історичний контекст», « Теоретичний коментар» с.238-239 підручника.

Урок 2. 08.05.2020

Тема. Продовження теми народного життя в повісті «Інститутка». Зміст твору, його сюжет, жанр. Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Повторення вивченого. Підготовка до контрольної роботи.

Мета: ознайомити школярів з повістю як визначним твором української антикріпосницької прози, показати суть протиставлення добра і зла, дати характеристику образів; розвивати мислення, мовлення; виховувати в учнів високі моральні якості, людяність, милосердя, порядність, уміння критично оцінювати власні вчинки.

Хід заняття

І.Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Тестування « Життя і творчість М. Вовчка»: перейдіть за посиланням

https://forms.gle/pkXDNNMJ55BxdXfC7

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Теорія літератури

2. Ідейно-художній аналіз «Інститутка»

Присвята: Твір присвячений Т. Шевченку.

Жанр — соціальна повість
Час написання — 1858-1859 роки
Тема: зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі.

Марко Вовчок чимало уваги приділила змалюванню почуття волелюбності народних мас, показові протилежних поглядів на любов, шлюб, солдатчину.

Повість «Інститутка» — реалістичний соціально-побутовий твір, у якому на тлі життя і побуту кріпаків та кріпосників правдиво зображені соціальні конфлікти.

Головні герої:

· кріпаки — Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся;

· пани — стара поміщиця, панночка, полковий лікар.

Основний прийом композиції: прийом антитези.
Прийом зіставлення авторка використовує для того, щоб ще яскравіше підкреслити непримиренність двох протилежних соціальних груп, неминучу боротьбу між ними. В результаті якої перемагають герої з високими моральними якостями.

Сюжет повісті побудований на найгострішому конфлікті тогочасного життя між кріпаками й кріпосниками. У творі протиставляються два світи – поневолених і поневолювачів, які існували поряд, але ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків контрастує з неробством, паразитичним існуванням панства; людяність, душевна доброта селян з жорстокістю, свавіллям кріпосників; кохання Прокопа та Устини – «чудним панським коханням».

Композиція
Експозиція — І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні.
Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.
Розвиток дії — настає через загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір.

Кульмінація – Сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп.

Розв’язка — Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.

Тематика. Реалістичний показ нестерпного становища селян, викликаного жорстокістю кріпосників, наростання стихійного протесту проти панів, перші прояви непокори пригноблених, зображення моралі панів і трудового народу, стану тодішньої освіти.

Характеристика. Марко Вовчок змалювала повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Вона правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. «Сидимо було день при дні у дівочій та робимо», — розповідає Устина. «Спасибі хоч за те, що не б’ють десять раз на день, як от по інших, чуємо».

Описано в повісті знущання й наруги, яких зазнали кріпаки від панночки. Малюючи цей образ, Марко Вовчок зуміла показати своє ставлення до таких панночок. Щоб викликати презирство й ненависть читачів, автор показує непристойні вчинки панночки, добираючи відповідні мовні засоби. Так, до слова «кричить» вона добирає синоніми «репече», «дзвякотить».

Своїм твором засудила Марко Вовчок бездіяльність і слабодухість окремих панів-лібералів. Таким є полковий лікар. Спочатку він несміливо захищав своїх кріпаків, та дуже швидко відступився, сказавши: «Робитиму все так, як ти сама надумаєш». Кріпаки сподівалися, що він захистить їх від лютої дружини, але лікар виявився безвольним, не захотів сваритися з панночкою, не зміг осудити її за нелюдяні вчинки.

Та центральними в повісті є образи селян-кріпаків, які виступають носіями моралі трудового народу. Вони чесні, роботящі, з почуттям власної гідності, вільнолюбні. Їх глибоко обурює соціальна несправедливість. У дечому вони різні: Прокіп готовий до помсти щомиті, Назар єдиним способом позбутися кріпацької неволі вважає втечу від пана, Катря свій гнів виявляє відверто, а Устина, хоч і ненавидить панів, покірно зносить їхні знущання.

ІV. Підсумок уроку

Марко Вовчок — письменниця неабиякого дарування. Вона в своїх творах зображала життєві реалії і передавала народні істини. Основну увагу концентрує на діях і вчинках героїв. А всі дії, вчинки, прагнення й інтереси кріпаків підпорядковані боротьбі за визволення з-під кріпосницької залежності, чи, як говорить Устина, «…з пекла, з кормиги».

V. Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за творчістю П.Куліша й Марка Вовчка

Українська мова 9-А клас 27.04.2020-29.04.2020

Урок 1- 2.

Тема. Урок перевірки та корекції знань, умінь і навичок

Шановні дев`ятикласники, ці уроки присвячені перевірці знань тих школярів, які з об`єктивних причин з 16.03.2020року не мали можливості виконати запропоновані завдання.

І. Тестовий контроль ( надіслати на klevectany@gmail.com)

1.Прочитайте речення.

Можна (1) наприклад (2) з’ясувати (3) як з’явилося нове слово (4) звідки воно прийшло (5) чи як утворилося.

Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 5 1б.

Укажіть речення, у якому ставиться тире між підметом і присудком (розділові знаки пропущено)

А Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Б Руки дівчини зробилися як лід.

В Червона рожа над усі квіти гожа.

Г Тільки труд життя основа краса всевладного життя.

Д Слово не горобець вилетить не впіймаєш. 1б.

Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Іде гроза дзвінка і кучерява садам зомлілим руки цілувать.

Б Місяць закоханий в ніч чарівну сяє щасливий і світить.

В Волохатий лісовий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над блакитними купами чебрецю.

Г Низенька чорнява заквітчана польовими квітками вона й трохи не схожа була на селянок.

Д Побризкані росою трави стояли тихі принишклі. 1б.

Правильно розставлені розділові знаки в реченні

А Жінка схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо, спідлоба дивилось на неї.

Б Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею а дитя недовірливо, спідлоба дивилось на неї.

В Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо спідлоба дивилось на неї.

Г Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо, спідлоба дивилось на неї.

Д Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо спідлоба дивилось на неї. 1б.

Установіть відповідність

Відокремлений член речення

1 означення

2 обставина

3 додаток

4 прикладка (різновид означення) 4б.

Приклад

А А за ним, за сином праведним своїм, і ти пішла.

Б Він не відпочивав, а, примруживши очі, думав.

В Молодиця, коло тридцяти літ, в білій сорочці з червоними застіжками, сиділа на лаві під вікном.

Г Крізь тонкі високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки.

Д Опріч цього руху, помічався ще й другий рух.

Установіть відповідність

Пропущений розділовий знак

1 двокрапка

2 кома

3 крапка з комою

4 тире

Речення

А Там де зорі сяють з-за гори над водою гнуться явори.

Б Вона кинула оком на діл хата була заметена.

В Не можеш чогось знайти створи сам.

Г Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця.

Д А тепер спустіли береги та й озера висихають. 4б..

ІІ.Контрольний вибірковий письмовий переказ тексту наукового стилю

Художні промисли

( так підписуємо роботу, вказуючи прізвище)

Виконуймо ІІ завдання ( 1,2,3,4,5,6) вправи 518 на с.242-244 підручника і надсилаймо на klevectany@gmail.com

ІІІ. Тестування на повторення- https://forms.gle/4827SoSbmiBECddt8

Іv. Перевірка знань з теми « Текст» посиланням https://forms.gle/hqvMKaE6btmbZKkM6.

v. Тестування «Складне речення з різними видами зв’язку. Розділові знаки в таких реченнях» (надсилаймо на klevectany@gmail.com)

1. До складної синтаксичної конструкції з сурядним і підрядним зв’язком належить складне речення.

А Соломія не знала, як і коли це сталося,— втома і шум комишу приспали її.

Б Остап подавсь на розвідки і скоро вернувся, щоб заспокоїти Соломію: скрізь тихо, спокійно, днина тепла й ясна.

В Гості почали прощатись, але тут Тетяна Степанівна згадала, чого вона, властиве, прийшла.

Г Кілька разів Остап ускакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалася на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знову мчали вперед, добуваючи останні сили.

2. Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції.

А Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.

Б Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.

В Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

Г Сон раптом щезає, як змитий водою, і баба чує своє маленьке тіло, якому твердо і зимно лежати долі, на тоненькій ряднині, у вогкім кутку.

3. До складної синтаксичної конструкції: "Якийсь зелений хаос крутився круг мене і хапав бричку за всі колеса а неба тут було так багато що очі тонули в нім як в морі та шукали за що б зачепитися (розділові знаки пропущено) - входить.

А Три частини.

Б Чотири частини.

В П’ять частин.

Г Шість частин.

4. До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції.

А Зростала певність, що все скінчиться добре,— і Соломія зазнає ще щасливого життя.

Б Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихати, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались.

В По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку; за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у чорний колір.

Г Гарний сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались.

5. Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.

А Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу, і коли хлопець зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужка лісу.

Б Покірливо дав я себе забрати і, поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє, вбирав у себе спокій рівнини, синю дрімоту далеких просторів.

В Квартири Чубинських гості добре не знають, бо вони недавно переїхали сюди, а коли побачать замкнені віконниці, то подумають, що дім порожній.

Г У вікна било полудневе проміння і видно було, як цілим морем пливли кудись ще зелені ниви, дев’ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля.

6. Речення: "Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і виглядала його з очеретів" - має:

А Сурядний і підрядний зв’язок.

Б Безсполучниковий і підрядний зв’язок.

В Безсполучниковий і сурядний зв’язок.

Г Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

7. До складної синтаксичної конструкції з безсполучниковим і сурядним зв’язком належить складне речення

А Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд чорних очей, і їй здавалося, що вона стріляє безперестанку, хоч могла вистрілити лише раз.

Б Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки.

В Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й недочекається, коли злучиться з нею...

Г Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік.

8. Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції.

А Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні, як клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало.

Б Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання.

В Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо вже повзли й повзли в тому напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо уважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло.

Г Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.

9. До складної синтаксичної конструкції Він говорив про речі повні жаху для мене так просто й спокійно як жайворонок кидав на поле пісню а я стояв та слухав і щось тремтіло в мені (розділові знаки пропущено) входить.

А Три частини.

Б Чотири частини.

В П’ять частин.

Г Шість частин.

10. До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції.

А Остап не міг спати од того галасу: він лежав із розплющеними очима, в гарячці, і уявляв, що попав у пекло.

Б Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.

В На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає.

Г Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне сподіваючись побачити Василька, почути його голос...

11. Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.

А Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим словом із близькою людиною до решти помирили Остапа з несподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні доводи і обидва товариші твердо поснули сном молодості.

Б Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жадними очима і сварився.

В Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.

Г Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла.

12. Речення: "Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо туди, де небо мінеться, де небо грає всякими барвами...

А Сурядний і підрядний зв’язок.

Б Безсполучниковий і підрядний зв’язок.

В Безсполучниковий і сурядний зв’язок.

Г Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

Українська література 9-А клас 29.04.2020р.

Тема. Розвиток мовлення №4. П. Куліш « Чорна рада». Порівняльна характеристика героїв; співвіднесеність образу твору з художніми образами інших історичних творів вітчизняних і зарубіжних письменників( письмово)

Мета: охарактеризувати образи героїв твору, з’ясувати їх ідеали, прагнення і вчинки, духовні цінності, роль у відтворенні історичного колориту епохи; розвивати вміння характеризувати образи-персонажі, складати порівняльну характеристику образів Якими Сомка та Івана Брюховецького ; виховувати патріотичні почуття, усвідомлення своєї національної належності, формування інтересу до творчої спадщини П. Куліша.

"А в нас над усе - честь і слава, військова справа,

щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала…

Слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже"

"Чорна рада", слова Кирила Тура

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань.

- Які проблеми П.Куліш порушив у творі? Через які образи автор розкрив ці проблеми?

1. Проблема порятунку України перед лицем втрати самостійності (Сомко, Шрам, Кирило Тур).

2. Проблема героїзму , любові до рідного краю та патріотизму (Сомко, Шрам, Кирило Тур, Петро)

3. Боротьба добра і зла (Сомко, Брюховецький; Черевань, Гвинтовка)

4. Проблема батьків і дітей (Шрам і Шраменко; Кирила Тура та його рідних; Черевань і Леся)

5. Проблема любові і сімейного щастя (Леся, Петро, Кирило, Сомко)

6. Проблема справжньої дружби і взаємовиручки( Кирило, Сомко, Іван Шрам).

- До кого з персонажів «Чорної ради» автор ставиться з повагою, до кого — з симпатією й гумором, кого ненавидить? Чому?

ІІ.Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу, застосування набутих знань.

У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.

Зображено в творі сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю.

Сьогодні на уроці ми проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у творі. З'ясуємо яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч України.

Переходячи до історичних образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували питання підлеглості чи незалежності України, проблему національного відродження чи національного занепаду.

Після невдалих виборів настала похмура ніч Великої Руїни, бездержавності, повного закабалення України Польщею та Росією.

- Які ж вони, історичні постаті Яким Сомко та Іван Брюховецький?

Історичні відомості про Якима Сомка та Івана Брюховецького.

Сомко Яким Семенович (наказний гетьман України-Руси 1660-1663) – прилуцький полковник, брат першої жінки Б.Хмельницького. Очолював козацьке військо в битвах проти Кримського ханства та Московії. Після Чорної Ради під Ніжином, де гетьманську булаву перебрав І.Брюховецький, за наказом останнього був страчений разом зі своїми прибічниками (18.09.1663).

Брюховецький Іван Мартинович (лівобережний гетьман 1663-1668) – ставленик Московії, проголошений гетьманом на Ніжинській Чорній Раді 17-18 червня 1663 року. На Чорній Раді за гетьманську булаву Лівобережної України боролися два свояки Б.Хмельницького – наказний гетьман Яким Сомко (брат першої жінки Хмельницького) і ніжинський полковник Василь Никифорович Золотаренко, він же Нечипоренко та Васюта Ніжинський (брат останньої жінки Хмельницького); Васюта очолював ніжинський піхотний полк, штурмував Смоленськ в часи, коли його брат Іван Золотаренко був наказним гетьманом Білоруської воєнної компанії.

Незважаючи на колишні заслуги та родинні зв'язки, обидва родичі Хмельницького зазнали невдачі на Ніжинській раді, а гетьманську булаву отримав колишній слуга Б.Хмельницького – Іван Брюховецький, заручившись підтримкою Московію. Коли 17 червня на раді почалися сутички між прибічниками претендентів на гетьманську булаву, то наступного дня представник московського уряду окольничий князь Д.Великогагін, запросивши Золотаренка й Сомка до свого намету, наказав їх арештувати, а за тим проголосив Брюховецького гетьманом. Стольний князь Н.Гагарін, прибувши з Московії у Ніжин, вручив Брюховецькому прапор, булаву і два сорока соболів. Після перемоги Брюховецький віддав козакам (за надану підтримку) на грабунок Ніжин і околиці на три дні, а ув'язнених ворогів позбувся, засудивши до страти. 18 вересня 1663р. в м.Борзні на ринковій площі були страчені Я. Сомко, В. Золотаренко, чернігівський полковник О.Силич, лубенський – С.Шамрицький, переяславський – А.Щуровський, ніжинський осавул П.Кільдей, секретарі Сомка – К.Ширяй і А.Семенов.

Іван Брюховецький (родом з Полтавщини) вперше згадується в реєстрі Чигиринської сотні. З 1648р. при дворі гетьмана Б.Хмельницького на посаді джури; займався вихованням Юрія, виконував дипломатичні доручення. У 1659 році, під час виборів гетьмана, поїхав на Запорозьку Січ, забезпечуючи підтримку Юрію Хмельницькому, і там залишився. Завдяки своїй хитрості увійшов у довір'я до козацтва, виставляючи себе оборонцем козацької сіроми і виступаючи за обмеження старшинських землеволодінь. Восени 1659 року був підтриманий рядовими козаками і обраний кошовим отаманом. Але насправді це був авантюрист і демагог, як писав козацький літописець С.Величко, – «один з тих, що для срібла й злота не тільки дав би виколоти собі око, але й брата й батька свого не пощадив би, не те що вболівати за Україною».

Як вірнопідданий московського царату, Брюховецький підписав так звані «Московські статті» (1665), які значно обмежили права України-Руси, зокрема вибори гетьмана мали відбуватися лише при царському делегаті. За часи його антинародного гетьманства був підписаний між Польщею і Московією фатальний Андрусівський договір 30 січня 1667 року в селі Андрусівка поблизу Смоленська, за яким Україна-Русь була розділена навпіл по Дніпру. Як ворог і зрадник українського народу, Іван Брюховецький був страчений козаками у 1668 році під час походу Петра Дорошенка на Лівобережжя.

Робота з таблицею.

Відмінне і спільне між історичною особою та літературним героєм.

Яким Сомко

Спільне	Відмінне
1. Виражав погляди козацької старшини.	1. Вік герою: під час Ніжинської ради, за історичними джерелами, Сомко був літньої людиною, а в романі він дуже молодий, ще й не одружений.
2. Зневажливо ставився до черні, хотів навічно закріпити стати без права переходу з одного в інший.	2. Погляди стосовно зовнішньої політики: за історичними даними, Сомко був прихильником союзу з Росією, а в "Чорній раді" він поміркована людина, прагне автономії України.
3. І в літописах, і в романі однаково подано Ніжинську раду і збройний конфлікт під час виборів гетьмана.	3. Моральне обличчя: історія свідчить, що був далеко не безгрішний у політиці, в романі Сомко кришталево чесна й порядна людина.
4. Історичні факти свідчать, що Яким Сомко був скараний на горло за велінням І.Брюховецького, про це згадується і в романі.	4. Стосунки із Золотаренком: за історичними даними, Золотаренко не зрікався булави на користь Сомка, а навпаки.

Усне малювання персонажа.

- Яким ви уявляєте Якима Сомка? Знайдіть у тексті і зачитайте портрет Якима Сомка.

Цитатна характеристика.

"… розумом і славою взяв над усіма…"

"Щирий і незлобивий був лицар…"

"Він тоді голосом чистим і поважним, мов у золоту трубу протрубив"

Бесіда за питаннями.

- Як ставиться Сомко до панської Польщі, запорозького демократизму, міської голоти, старшини та своїх супротивників. («Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила» тощо.)

- Яка найзаповітніша мрія Сомка? («Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва береги Дніпрові приклонилися під одну була¬ву! Я одже скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, держачись за руки з Москвою, і громитимемо усякого, хто покуситься ступити на руську землю».)

- На що спрямовані слова й діла Сомка? (На відродження й об’єднання України, досягнення її стабільності й могутності. Саме гетьман Сомко найповніше виражає державницькі погляди Пантелеймона Куліша, його сподіванню на козацьку старшину, яка може, услід за Хмельницьким. забезпечити порядок і добробут, мир і злагоду у країні.)

- Що свідчить про чесність і порядність Я. Сомка у ставленні до своїх суперників? - -- Як гетьман реагував на прагнення окремих козаків щодо проведення чорної ради? («Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат! Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхність»)

- Яким чином Я. Сомко прагне протистояти ворогам? («…скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руськую землю!»)

- Яким Сомко зневажливо ставився до запорожців. Чим же його захоплював Кирило Тур? (героїзмом, відданістю, мудрістю).

- Після двобою Кирила Тура із Петром, Сомко сказав : "Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила Тура другого не буде". Чи образив він цими словами почуття Лесі ? (Сомко дотримувався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка).

- Чому Яким Сомко не погодився на пропозицію Кирила Тура рятуватися втечею? (не хоче міняти своє життя на смерть друга, не бажає міжусобиць).

- Чи осудили б ви Сомка, якби він з допомогою Тура утік?

Складання інформаційного грона.

Яким Сомко

Портрет:

- красивий, високий;

- міцний, кремезний;

- кругловидий;

- русявий;

- голова в кучерях, як у золотому вінку;

- очі ясні, веселі як зорі;

- ходить, говорить по-гетьманськи ,у дорогому вбранні.

Риси характеру і вдачі:

- цінує в людині високі моральні ідеали;

- дотримувався козацької моралі;

- мудрий політичний державний діяч;

- героїчна смерть.

В образі Якима Сомка автор утілив власний ідеал гетьмана - освіченого, розумного, талановитого діяча, здатного об’єднати всі землі України в самостійну державу шляхом відновлення ії давньої слави.

Іван Брюховецький

- Яким змальовує автор Івана Брюховецького?

Бесіда за питаннями.

- В якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після виборів?

- Брюховецький погоджується, що Кирила треба карати за викрадену дівчину й битву з козаком киями. Чому він пізніше не дозволяє карати розпусного козака за чужу жінку? (він боявся сміливого, мужнього, чесного Тура, для якого військова справа перш за все і потурав таким, як і сам, морально звироднілим особам).

- За що і як старі січовики на чолі з батьком Пугачем прокляли Івана Брюховецького? ( Зрадив козацьким законам, моралі).

- Чому Брюховецький сам не наважується вбити Якима у тюрмі? Чи буде людина чесна, мужня наймати вбивцю для усунення свого опонента? Якби вони зустрілись на полі бою, то хто б переміг?

- Як ставиться до Брюховецького автор? Аргументуйте відповідь.

Портрет:

- середнього віку;

- середнього росту;

- постать і врода зовсім не гетьманська;

- так наче чоловік простенький, тихенький ( не ватажок);

- очі якісь чудні;

- читає із-під тишка (злодій…пройдисвіт, гадюка) .

Риси характеру і вдачі:

- позирав гордо…узявшись у боки;

- "Брюховецький суне";

- потакає розпусникам;

- зрадив козацьким законам, моралі;

- підступність;

- слабкодухість;

- "собаці собача смерть".

Отже, якщо образ Сомка автор змальовує в прикрашеному, романтичному вигляді, прагнучи показати людину державного розуму, державних інтересів, то Брюховецького він характеризує як підступну зрадливу і амбіційну натуру. Це політичний авантюрист, людина без честі і гідності.

ІІІ. Підсумки. Рефлексія.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Мене на уроці зацікавило…

Я зрозумів(ла) …

ІV. Домашнє завдання

Виконати тестові завдання за посиланням https://forms.gle/2hkZqCxnrvpnrZBV7

Українська література 9-А клас 22.04.2020-24.04.2020

Урок №1.

Тема. П. Куліш – відомий письменник, перший професійний літературний критик, перекладач, автор підручників для школи, українського правопису( «кулішівка»). Вплив на П. Куліша ідей європейського просвітництва: « Українець у Європі, європеєць в Україні»

Мета: ознайомити школярів із основними віхами життєвого та творчого шляху письменника, пояснити вплив на П. Куліша ідей європейського просвітництва, розкрити просвітницько-романтичний світогляд письменника, ентузіазм у громадській роботі на шляху духовного відродження й культурного збагачення нації,

розвивати вміння працювати з додатковою інформацією, аналізувати й осмислювати її;

виховувати патріотизм, наполегливість і працьовитість для досягнення поставленої мети.

1.Ознайомлення з темою та метою уроку

Іван Франко називав П. Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Пантелеймон Олександрович відомий найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». Автор першої фонетичної абетки, яка лежить в основі сучасного українського правопису.

Наш урок ми присвятимо видатному письменнику української літератури. Намагатимемося дати відповіді на питання:

-якою була ця людина?

-який внесок він зробив у розвиток української літератури, мови, культури.

- Тож пропоную прочитати матеріал на с.213-215 підручника, а також переглянути презентацію «Яким постав перед нами П. Куліш ?».

Урок2.

Тема. «Чорна рада» - перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Сюжет твору. Оцінка роману Т. Шевченком.

Мета: ознайомити школярів зі змістом роману «Чорна рада»; спираючись на текст твору, розкрити причини протистояння сил державотворення та руїнництва; закріпити вивчене про жанр роману; допомогти усвідомити суспільний ідеал, утілений П.Кулішем через проблематику роману, а також зрозуміти символіку твору; розвивати вміння зіставляти художній твір і документальну основу його написання; виховувати старшокласників у дусі народної моралі, народних ідеалів; плекати патріотичні почуття; сформувати переконаність у важливості для громадянина України збереження свободи й незалежності рідного краю, його державності.

« …Спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому. Я її прочитав і в «Руській бесіді», і там вона добра, але по-нашому лучча

Т. Шевченко

1. Вивчення нового матеріалу

Відеоінформація https://www.youtube.com/watch?v=LejZB19M-98

2. Теорія літератури.

Щоб відповісти на питання «Чи вдалося Кулішеві написати дійсно історичний роман?» , необхідно з’ясувати значення таких понять: роман, історичний роман, роман-хроніка.

Роман — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини впродовж тривалого часу. Цей жанр дає авторові змогу докладно передати історію формування характерів персонажів, показати умови їхнього життя й побуту, розкрити психологію, описати боротьбу за тривалий проміжок часу на тлі важливих історичних подій, а також соціально-класові й національні відносини. У романі буває кілька головних сюжетних ліній, які часто взаємопереплітаються та перехрещуються. Якщо романи одного автора пов’язані сюжетом, ідейним задумом, образами персонажів, тоді їх називають дилогією (два твори), трилогією (три твори), тетралогією (чотири твори) або говорять про цикл романів (якщо їх багато).

Особливості роману:

• докладне розкриття історії формування характерів багатьох персонажів, показ їх побуту, психології, праці, кохання тощо за тривалий проміжок часу;
• наявність розгорнутого сюжету або кількох сюжетних ліній, об’єднаних спільним задумом;

•велика кількість дійових осіб;

• докладність описів і розповідей;

• прозова (рідше віршована) форма;

• великий обсяг.

За змістом розрізняють романи соціальні, психологічні, історичні, сімейно-побутові, сатиричні, філософські, науково-фантастичні, пригодницькі та ін.

Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.

Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських доль і подій.

3. Читання твору с.218 підручника.

4. Рефлексія

Автор	Пантелеймон Куліш
Назва	«Чорна рада»
Жанр	Історичний роман-хроніка
Тема	Змалювання боротьби за гетьманську булаву
Герої	Яким Сомко, полковник Шрам, Петро Шрам, Іван Брюховецький, Леся Череванівна, Черевань, Матвій Гвинтовка, Васюта, Кирило Тур, Божий Чоловік, Чорногор, Пугач, народ.
Час дії	1663 рік
Основна думка	«Зложити докупи два береги .Дніпрові»
Проблематика	Патріотизм і незалежність, ставлення влади до народу, роль державного діяча, народ і співець
Сюжетні лінії	Власне історична (боротьба за гетьманську булаву); любовна (любовний трикутник Леся Череванівна – Петро Шраменко – Кирило Тур)

5. Домашнє завдання

Переглянути фільм за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=7G5IWmNboFM

Українська мова 9-А клас( Клівець Т.О., Антонова Г.М.)

22.04.2020-24.04.2020

Тема. Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях

Мета: узагальнити і систематизувати знання школярів з теми «Розділові знаки в простому і складному реченнях», структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати пунктуаційні вміння і навички ; формувати культуру усного і писемного мовлення; розвивати вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; виховувати повагу й любов до рідної мови.

1.Ознайомлення з таблицею «Групи розділових знаків за їхньою функцією».

Групи розділових знаків за їхньою функцією

Групи розділових знаків, що вживаються	Для чого використовуються	Приклади
*Для розділення:* • крапка, знак оклику, знак питання, три крапки	• для оформлення окремого речення як закінченого; для відділення кожного речення від наступного в тексті	1. Стояла люта зима. Ще такої холодної та сніжної не знали люди (Панас Мирний). 2. Де ж слава ваша? На словах! (Т. Шевченко).
• кома, крапка з комою, тире, двокрапка	• для позначення межі: а) між однорідними членами в простому реченні б) між простими реченнями у складному	3. Нехай в’януть червоні, рожеві, білі й жовті троянди (Леся Українка). 4. За перший раз, як за той рік, будеш ти такою; а за другий — серед степу тупне кінь ногою (Г. Шевченко).
*Для виділення:* кома, тире, знак оклику, дужки, двокрапка, двокрапка і тире, лапки	для виділення: а) смислових відрізків, що ускладнюють просте речення (звертань, вставних слів, сполучень слів, речень; відокремлених другорядних членів) б) груп однорідних членів з узагальнювальними словами в) прямої мови	1. Гарно, нічого й казати, вмієш ти слова складати(І. Франко). 2. Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках однесу (М. Старицький). 3. Ти взяла мене, маленького, за руку і в школу хлопця одвела до п’яного дяка в науку (Т. Шевченко). 4.У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 5.І тихо-тихенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль!..» (Леся Українка).

2.Повторіть!

— Які розділові знаки можуть бути між підметом і присудком?

— Чим можуть ускладнюватись прості речення?

— Які розділові знаки можуть ставитись у простому ускладненому реченні?

— Коли у складному реченні кома не вживається?

— За яких умов у простому і складному реченнях вживається двокрапка?

3.Пунктуаційний практикум.

— Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть.

Вік прожити не ниву пройти гомінливу(А. Малишко).
Гаї шумлять я слухаю (П.Тичина).
Далеко десь на сході йде війна а тут глибока світла тишина(І. Світличний).
Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплистою росою(М. Коцюбинський).
Як досвідчений мисливець Хома добре знав витівки вовка(Р. Пускач).
В кутку десь в сутіні вечірній ми сидимо удвох одні(Олександр Олесь).
Оце що від мене лишилося то власне уже не я(Л. Костенко).
Ти сивий лісе в сутіні прозорій і ви гаї в зелених льолях літ нічого так не треба як в підзор’ї мені ваш голос чуть і стежить ваш політ(М. Вінграновський).
Так смолоскипно виграйнуло сонце тривожним гроном форм і кольорів і зачаровано між травами побрів маленький сад пашіючи долоньками(І. Жиленко).
А Соловей аж горло надриває і на всі заставки співає щебече і свистить і тьохкає і торохтить(Л. Глібов).

4. Тестовий контроль (Виконати й надіслати на

klevectany@gmail.com)

Прочитайте речення.

Можна (1) наприклад (2) з’ясувати (3) як з’явилося нове слово (4) звідки воно прийшло (5) чи як утворилося.

Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 5 1б.

Укажіть речення, у якому ставиться тире між підметом і присудком (розділові знаки пропущено)

А Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Б Руки дівчини зробилися як лід.

В Червона рожа над усі квіти гожа.

Г Тільки труд життя основа краса всевладного життя.

Д Слово не горобець вилетить не впіймаєш. 1б.

Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Іде гроза дзвінка і кучерява садам зомлілим руки цілувать.

Б Місяць закоханий в ніч чарівну сяє щасливий і світить.

В Волохатий лісовий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над блакитними купами чебрецю.

Г Низенька чорнява заквітчана польовими квітками вона й трохи не схожа була на селянок.

Д Побризкані росою трави стояли тихі принишклі. 1б.

Правильно розставлені розділові знаки в реченні

Установіть відповідність

Відокремлений член речення

1 означення

2 обставина

3 додаток

4 прикладка (різновид означення) 4б.

Приклад

А А за ним, за сином праведним своїм, і ти пішла.

Б Він не відпочивав, а, примруживши очі, думав.

В Молодиця, коло тридцяти літ, в білій сорочці з червоними застіжками, сиділа на лаві під вікном.

Г Крізь тонкі високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки.

Д Опріч цього руху, помічався ще й другий рух.

Установіть відповідність

Пропущений розділовий знак

1 двокрапка

2 кома

3 крапка з комою

4 тире

Речення

А Там де зорі сяють з-за гори над водою гнуться явори.

Б Вона кинула оком на діл хата була заметена.

В Не можеш чогось знайти створи сам.

Г Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця.

Д А тепер спустіли береги та й озера висихають.

4б..

5.Підсумки. Рефлексія.

Вправа «Незакінчене речення».

— Я добре засвоїв(-ла)...

— Мені ще треба повторити...

6. Оцінювання ( після перевірки тестових завдань №4)

9-А українська література 13.04.-17.04.2020

Урок1-2.

9-А українська мова ( увесь клас ) 13.04.-17.04.2020

Урок 1. Тема: Види й засоби міжфразового зв’язку.

1. Відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=MNmeqYhCmCU

2.§35 підручника

3. Вправа 426(І,ІІ,ІІІ) – у робочих зошитах

4. Перевірка знань за посиланням https://forms.gle/hqvMKaE6btmbZKkM6.

5. Для тих, хто вчасно не виконав

Контрольний вибірковий письмовий переказ тексту наукового стилю

Художні промисли

( так підписуємо роботу, вказуючи прізвище)

Виконуймо ІІ завдання ( 1,2,3,4,5,6) вправи 518 на с.242-244 підручника і надсилаймо на klevectany@gmail.com

6. Тестування на повторення- обов’язково на оцінку https://forms.gle/4827SoSbmiBECddt8

Урок 2.

Тема:РМ №18. Тези прочитаних публіцистичної чи науково-пізнавальної статей

1. Вивчення м-лу https://www.youtube.com/watch?v=i9IAjMbZBtQ

9-А українська мова ( увесь клас ) 06.04.-10.04.2020

Тема: Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності.

Текст, його основні ознаки. Будова тексту. Мікротеми й абзац. Ключові слова в тексті й абзаці.

І.Опрацювати §33-34 підручника.

ІІ. Вивчення матеріалу за відеоуроками, виконання вправ на закріплення:

А) https://www.youtube.com/watch?v=d0Ar5tuGV10 :

Б) https://www.youtube.com/watch?v=3K5owLIwwc8

- у робочих зошитах розташувати речення в тексті ( Старий, мов дід-пастух. Міцний, кремезний.Мабуть, і виріс на узліссі, щоб бачити, як ростуть його побратими в лісі. На узліссі стоїть самотній дуб. ) відеоуроку як слід .

ІІІ. Тестування на повторення- обов’язково на оцінку https://forms.gle/4827SoSbmiBECddt8

ІV. Для тих, хто вчасно не виконав

Контрольний вибірковий письмовий переказ тексту наукового стилю

Художні промисли

( так підписуємо роботу, вказуючи прізвище)

Виконуймо ІІ завдання ( 1,2,3,4,5,6) вправи 518 на с.242-244 підручника і надсилаймо на klevectany@gmail.com

9-А українська література 06.04.-10.04.2020 (Клівець Т.О.)

Тема: Біблія в житті Т.Шевченка. Світле пророцтво поета( «Ісаїя. Глава 35»)

1. Теор. матеріал підручника с.206-210.

2. https://www.youtube.com/watch?v=NNxt_4Hdjno

3. https://www.youtube.com/watch?v=ys2BytADdp4

4. Перевірка знань за посиланням https://forms.gle/MtXGxabiyxKebyYR6

9-А українська мова ( увесь клас ) 30.03.2020 -03.04.2020

І. До кінця тижня ( до 03.04) надішліть на klevectany@gmail.com

1)Тестові завдання « Складне речення з різними видами зв’язку» - це контрольна робота;

2)Вправи з ключами до різних тем правопису, їх 6.

Ці завдання було розміщено 16.03.2020!!!

ІІ. Контрольний вибірковий письмовий переказ тексту наукового стилю

Художні промисли

( так підписуємо роботу, вказуючи прізвище)

Виконуймо ІІ завдання ( 1,2,3,4,5,6) вправи 518 на с.242-244 підручника і надсилаймо на klevectany@gmail.com

9-А українська література 30.03.2020 -03.04.2020

До кінця тижня ( до 03.04) надішліть на klevectany@gmail.com

1) ТЕСТУВАННЯ ЗА ПОЕМОЮ Т. ШЕВЧЕНКА „СОН” („У ВСЯКОГО СВОЯ ДОЛЯ”). САТИРИЧНИЙ ПАФОС ПОЕМИ, ЇЇ СПРЯМУВАННЯ.

2) Тестування за твором Т.Шевченка „КАВКАЗ”.

3) Тестування « Чи знаю я Т.Г. Шевченка?».

4) Бліц-диктант за поемою Катерина» .

5) Бліц-диктант за поемою «Наймичка».

Кожне завдання буде оцінено!!!

Ці завдання було розміщено ще 16.03.2020!!!

9-А українська література (16.03.2020 — 03.04.2020)

1. Опрацювати теоретичний м-л підручника на с.180-205.
2. Вивчити напам’ять, окрім уривків із послання « І мертвим, і живим, і ненарожденним… », поеми « Сон»( попереднє завдання), вірш « Доля» с.204 підручника.
3. На окремих аркушах, указавши прізвище, ім’я, вид роботи й тему, виконати запропоновані завдання І, ІІ, ІІІ, ІV, V й надішліть на ел.адресу klevectany@gmail.com

І. ТЕСТУВАННЯ ЗА ПОЕМОЮ Т. ШЕВЧЕНКА „СОН” („У ВСЯКОГО СВОЯ ДОЛЯ”). САТИРИЧНИЙ ПАФОС ПОЕМИ, ЇЇ СПРЯМУВАННЯ
1. Царицю поет у творі називає...
А Зів’ялою квіткою. Б Опалим листям. В Засушеним опеньком. Г Пораненим птахом.

2. „Щедра та розкішна” людина...
А Храми мурує. Б Богобоязлива. В Намагається „неситим оком за край світа зазирати”.
Г Не реагує на будь-яке лихо.

3. „Царят і старчат” поет називає...
А Адамовими дітьми. Б Тихими і тверезими. В Байдужими до власної долі.
Г Загарбниками і поневолювачами рідного краю.

4. Хижина ліричного героя, що з’явився напідпитку додому, нагадувала...
А Садок вишневий. Б Море перед бурею. В Достиглу ниву. Г Тихий рай.

5. Як характеризується сон п’яного з бенкету?
А Віщим. Б Дивним. В Казковим. Г Миттєвим.

6. Птах, який супроводжував політ героя у сні.
А Сокіл. Б Орел. В Сова. Г Жайворонок.

7. Вирушаючи у підхмарну подорож, герой залишає край...
А Неприязний. Б Богом забутий. В Сліз і страждання. Г Де землі родючії й сади квітучії.

8. Твір Т. Шевченка, про героїню якого згадує він у „Сні”, зазначаючи: „То покритка, попідтинню / з байстрям шкандибає, / батько й мати одцурались, / й чужі не приймають”.
А „Тополя”. Б „Лілея”. В „Катерина”. Г „Причинна”.

9. З якою метою оповідач звертається до Бога? Щоб він:
А Побачив, що відбувається на землі. Б Покарав винних у соціальній несправедливості.
В Поспівчував горю покритки. Г Щораз ощасливлював бідних людей.

10. Для чого ліричний герой здійснював мандри по небу? Щоб:
А Дослідити життя в підхмар’ї. Б Відчути радість і насолоду від цього.
В Віднайти на краю світу рай. Г Поспілкуватися з Богом.

11. Пролітаючи над містом, сновидець міг спостерігати...
А За театральним дійством. Б Спорудженням храмів. В Муштрою солдат. Г Катуванням злочинця.

12. Закінчіть фразу відповідно до змісту твору: „ У всякого не тільки своя доля, а й ...”
А Погляд на довкілля. Б Індивідуальні здібності. В Життєвий шлях. Г Нахили і здібності.

ІІ.Тестування за твором Т.Шевченка „КАВКАЗ”
1. Період творчості Т. Шевченка, до якого належить поема „Кавказ”.
А Ранньої. Б „Трьох літ”. В Останніх років. Г „У казематі”.

2. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони...
А Надто високі. Б Засіяні горем. В Дуже старі. Г Дивують своєю красою.

3. З питанням „Коли вона прокинеться?” письменник звертається...
А До справедливості. Б Долі людської. В Свідомості кавказців. Г Совісті гнобителів.

4. Народ уславлюватиме Бога у разі, якщо він його...
А Духовно збагачуватиме. Б Захистить і заспокоїть. В Звільнить від поневолення.
Г Шануватиме і прославлятиме у своїх молитвах.

5. Війна — це не тільки смерть „людей муштрованих”, але й:
А Голод. Б Сльози. В Хвороба. Г Розчарування.

6. Поет у творі возвеличує не тільки „лицарів великих”, але й:
А Гори Кавказу. Б Бога Святого. В Батьків загиблих. Г Тогочасну історичну епоху.

7. Характеризуючи правду, Т. Шевченко обурено проголосив, що вона...
А Закута в кайдани. Б Кров’ю полита. В П’яна. Г Химерна і підступна.

8. Визначте віршований розмір уривку з твору: „Слава! Слава! /Хортам, і гончим, і псарям, / І нашим батюшкам-царям / Слава!”
А Ямб. Б Хорей. В Анапест. Г Дактиль.

9. „Ненагодованою і голою” в поемі...
А Є мудрість людська. Б Ріка зі сльозами і кров’ю муштрованих. В Хмара за горами. Г Сердешна воля.

10. Поема написана у формі революційно-викривального ліричного... А Діалогу. Б Полілогу. В Монологу. Г Трактату.

11. Лейтмотивом у творі є рядки...
А „Не нам на прю з тобою стати! / Не нам діла твої судить!”
Б „Кати знущаються над нами, / А правда наша п’яна спить”.
В „Борітеся — поборете, / Вам Бог помагає!”
Г „За горами гори, хмарою повиті... / Засіяні горем, кровію политі”.

12. Символічними у творі є образи...
А Прометея та орла. Б Чурека і саклі.
В Правди і волі.
Г Храму і каплиці.

ІІІ. Тестування « Чи знаю я Т.Г. Шевченка?»
1.У творчості Т. Шевченка переплелися літературні напрями
А реалізм і модернізм
Б бароко й романтизм
В класицизм і реалізм
Г сентименталізм і класицизм
Д романтизм і реалізм

2.Зразком політичної сатири у творчості Т. Шевченка є
А «Кавказ»
Б «Заповіт»
В «До Основ’яненка»
Г «Сон» («У всякого своя доля...»)
Д «Гайдамаки»

3.Рядки

Чурек і сакля — все твоє:
Воно не прошене, не дане,
Ніхто й не возьме за своє,
Не поведе тебе в кайданах

є у творі Т. Шевченка

А«І мертвим, і живим...»
Б «Гайдамаки»
В«Кавказ»
Г«Заповіт»
Д«Мені однаково...»

4.Авторське визначення жанру поеми «Сон» —
А опера
Б трагедія
В драма-феєрія
Г трагікомедія
Д комедія

5.Укажіть, кому присвячена поема Т. Шевченка «Кавказ»
А Григорію Квітці-Основ’яненку
Б Карлу Брюллову
В Іванові Сошенку
Г Василеві Жуковському
Д Якову де Бальмену

6.Укажіть місто, де поховано Т. Шевченка.
А Канів
Б Моринці
В Харків
Г Петербург
ДКиїв

7.Членом якої таємної організації був Т. Шевченко?
А Кирило-Мефодіївського братства
Б ВАПЛіте
В «Плугу»
Г«Руської трійці»
Д «Гарту»
8.Укажіть, до якого твору Т. Шевченко дібрав епіграф «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце».
А «Катерина»
Б «Сон»
В «І мертвим, і живим...»
Г «Кавказ»
Д «Заповіт»

9.Заклик «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є у творі

А«Сон»
Б «І мертвим, і живим...»
В«Заповіт»
Г «Катерина»
Д «Гайдамаки»

10.Прочитайте уривок із поезії «Заповіт» Т. Шевченка.

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно...

У цих рядках використано
А оксюморон
Б епітети
В тавтологію
Г синекдоху
Д метонімію

11.Образ орла в поемі Т. Шевченка «Кавказ» символізує
А православну церкву
Б Україну
В захисника знедолених
Г мужність гірських народів, його нескореність
Д російське самодержавство

12.Визначте, з яких творів подані уривки.

1«Кавказ»
2«Заповіт»
3 «Гайдамаки»
4«Катерина»

А
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.

Б
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.

В
Бач, на що здалися карі оченята:
Щоб під чужим тином сльози виливать!
Отож-то дивіться та кайтесь, дівчата,
Щоб не довелося москаля шукать...

Г
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.

Д
Зійшло сонце; Україна —
Де палала, тліла,
А де шляхта, запершися,
У будинках мліла.

ІV. Аналіз поеми «Катерина» Т. Шевченка ( підручник с.188) та поеми « Наймичка » ( підручник с.193)
Рід літератури «Катерина»: ліро-епос.
Жанр «Катерина»: ліро-епічна соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики.
Тема «Катерина»: зображення трагедії жінки-покритки і дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства.
Ідея «Катерина»: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки; засудження жорстокості, підступності, бездушності, розбещеності панів. Герої «Катерина»: Катерина, її батьки, син Івась, москаль.
Композиція «Катерина»: композиційно поема складається з 5-ти розділів та епілогу. Сюжетні колізії так чи інакше пов’язані з героїнею поеми — Катериною.
Експозиція: пролог-звернення поета до дівчат із застереженням не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером.
Зав’язка: Катерина залишає рідну домівку за наказом батьків.
Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство.
Розв ’язка: епілог — життєва доля Івася-байстряти, його випадкова зустріч з «батьком».

Новим для української поезії елементом композиційної техніки є в Т. Шевченка ліричні відступи, діалогічні вставки, у яких поет раз у раз звертається безпосередньо до свого уявного читача. Таких ліричних відступів у поемі кілька: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»; «Катерино, серце моє», «Отаке-то на сім світі роблять людям люди», «Бач, на що здалися карі оченята», «Отаке-то лихо, бачите, дівчата», «Сирота-собака має свою долю». Ліричні відступи затримують розвиток сюжету, зосереджують увагу на найбільш напружених трагічних моментах, змушують читача глибше, безпосередніше переживати трагедію героїв. Важливими у композиції є також описи (пейзажі).

Проблематика «Катерина»:
моральних законів тогочасного суспільства, їхнього недотримання;
честі, відповідальності за свої вчинки;
любові та страждання;
батьків і дітей; краху ілюзій.
Поему «Катерина» Т. Шевченко присвятив В. Жуковському на пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

ІV. Бліц-диктант за поемою Катерина» ( письмово, надіслати )

Кому Т. Шевченко присвятив поему «Катерина»?
Від чого застерігає поет дівчат на початку твору?
Чому москаль залишає Катерину?
Яку пісню співала Катерина опівночі біля криниці
Чому батьки виганяють Катерину з дому?
Як Катерина назвала свого сина?
Що взяла Катерина на згадку про рідний край?
Де у зимову негоду знайшла притулок Катерина?
Як Катерина сприйняла байдужість і зневагу москаля?
Як вчинив пан, колишній москаль, коли побачив свого сина?
Як склалася доля сина Катерини?
Куди йшов кобзар з Івасем?

“Наймичка” Т. Шевченко. Аналіз твору
Рік написання – 1845
Жанр – соціально-побутова поема
Тема “Наймичка”: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.
Ідея “Наймичка”: засудження тогочасних умов в яких жінка відчувала себе соціально-незахищеною.
Основна думка: А) мати — найсвятіше, що є у кожної людини; Б) Я каралась /Весь вік в чужій хаті… /Прости мене, мій синочку! /Я… я твоя мати.

V. Бліц-диктант за поемою «Наймичка» ( письмово, надіслати)

До кого зверталася Ганна, жаліючись на свою нещасливу долю?
Яку пісню співала Ганна у неділю вранці-рано, блукаючи в тумані?
Чи була рідня у героїні?
Через що сумували Трохим і Настя?
Де дід і баба знайшли дитину?
Чому Трохим поїхав до Городища?
Чому Ганна прийшла на хутір?
Чим займався Марко, ставши дорослим?
Чому Ганни не було на весіллі Марка?
Кому молилась Ганна, коли Марко тривалий час не повертався додому?
Який подарунок віз Марко наймичці?
Як Марко сприйняв звістку, що Ганна його мати?

9-А українська мова (16.03.2020 — 03.04.2020)

Тема: Складне речення з різними видами зв’язку . Розділові знаки в таких реченнях
1. Вивчення теми за посиланням https://www.youtube.com/watchv=NB5sq4ES_8k , https://www.facebook.com/2208880109339628/posts/2832666866960946/ , а також
теоретичний матеріал § 29 – 31 с.166 - 177 підручника.
2. Виконання завдань на закріплення вивченого матеріалу в робочих зошитах : вправа 360, 361, 372( усно), 384, 387, 389( І, ІІ, ІІІ –письмово, користуючись зразком на с.177 підручника).
3. Тренажер для самоперевірки онлайн за посиланням http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/ykranska-mova-9-klas-dlya-ros-shkl/8916-tema-5-skladne-rechennya-z-rznimi-vidami-spolychnikovogo-bezspolychnikovogo-zvyazky/15754-proyiti-test
4. На окремих аркушах, підписавши їх ( здати після карантину) або за можливості надсилайте на ел.адресу klevectany@gmail.com) виконати завдання І і ІІ:

І. Тестування «Складне речення з різними видами зв’язку. Розділові знаки в таких реченнях»

1. До складної синтаксичної конструкції з сурядним і підрядним зв’язком належить складне речення.
А Соломія не знала, як і коли це сталося,— втома і шум комишу приспали її.
Б Остап подавсь на розвідки і скоро вернувся, щоб заспокоїти Соломію: скрізь тихо, спокійно, днина тепла й ясна.
В Гості почали прощатись, але тут Тетяна Степанівна згадала, чого вона, властиве, прийшла.
Г Кілька разів Остап ускакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалася на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знову мчали вперед, добуваючи останні сили.

2. Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції.
А Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.
Б Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.
В Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.
Г Сон раптом щезає, як змитий водою, і баба чує своє маленьке тіло, якому твердо і зимно лежати долі, на тоненькій ряднині, у вогкім кутку.

3. До складної синтаксичної конструкції: "Якийсь зелений хаос крутився круг мене і хапав бричку за всі колеса а неба тут було так багато що очі тонули в нім як в морі та шукали за що б зачепитися (розділові знаки пропущено) - входить.
А Три частини.
Б Чотири частини.
В П’ять частин.
Г Шість частин.

4. До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції.
А Зростала певність, що все скінчиться добре,— і Соломія зазнає ще щасливого життя.
Б Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихати, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались.
В По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку; за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у чорний колір.
Г Гарний сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались.

5. Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.
А Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу, і коли хлопець зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужка лісу.
Б Покірливо дав я себе забрати і, поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє, вбирав у себе спокій рівнини, синю дрімоту далеких просторів.
В Квартири Чубинських гості добре не знають, бо вони недавно переїхали сюди, а коли побачать замкнені віконниці, то подумають, що дім порожній.
Г У вікна било полудневе проміння і видно було, як цілим морем пливли кудись ще зелені ниви, дев’ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля.

6. Речення: "Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і виглядала його з очеретів" - має:
А Сурядний і підрядний зв’язок.
Б Безсполучниковий і підрядний зв’язок.
В Безсполучниковий і сурядний зв’язок.
Г Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

7. До складної синтаксичної конструкції з безсполучниковим і сурядним зв’язком належить складне речення
А Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд чорних очей, і їй здавалося, що вона стріляє безперестанку, хоч могла вистрілити лише раз.
Б Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки.
В Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й недочекається, коли злучиться з нею...
Г Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік.

8. Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції.
А Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні, як клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало.
Б Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання.
В Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо вже повзли й повзли в тому напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо уважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло.
Г Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.

9. До складної синтаксичної конструкції Він говорив про речі повні жаху для мене так просто й спокійно як жайворонок кидав на поле пісню а я стояв та слухав і щось тремтіло в мені (розділові знаки пропущено) входить.
А Три частини.
Б Чотири частини.
В П’ять частин.
Г Шість частин.

10. До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції.
А Остап не міг спати од того галасу: він лежав із розплющеними очима, в гарячці, і уявляв, що попав у пекло.
Б Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.
В На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає.
Г Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне сподіваючись побачити Василька, почути його голос...

11. Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.
А Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим словом із близькою людиною до решти помирили Остапа з несподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні доводи і обидва товариші твердо поснули сном молодості.
Б Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жадними очима і сварився.
В Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.
Г Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла.

12. Речення: "Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо туди, де небо мінеться, де небо грає всякими барвами...
А Сурядний і підрядний зв’язок.
Б Безсполучниковий і підрядний зв’язок.
В Безсполучниковий і сурядний зв’язок.
Г Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

ІІ. Вправи з ключами до різних тем правопису

1. Запишіть слова у дві колонки: у першу з подвоєнням букв, у другу - без подвоєння.
Мит..ю, огнен..ий, скажен..ий, височен..ий, антен..ий, тьмян..ий, вроджен..ий, ден..ий, орлин..ий, узбіч..я, Хмельнич..ина, неждан..ий, адресован..ий, однозмін..ий, вікон..ий, роз'єднан..ий, олов'ян..ий, нескінчен..ий, електрон..ий, дерев'ян..ий, умотивован..ість, без..ахисний, аграрно-сировин..ий, гіл..я, антропоген..ий, туман..ий.
Ключ. Підкресліть у кожному слові першу букву - прочитаєте вислів В. Сухомлинського.

2. У ліву колонку випишіть слова з вставленою буквою е, у праву - з вставленою буквою и.
Мат..матика, м..лкий, ос..литися, ж..брак, оп..тати, ж..раф, нав..сати, акт..вний, нам..рзати, ан..кдот, н..ктар, тр..вожний, р..зикувати, ет..кет, бр..ніти, арт..стичність, ен..ргетичний.
Ключ. У кожному слові підкресліть першу букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову В. О. Сухомлинського ″Треба тонко відчувати три речі:...″

3. Запишіть слова у дві колонки: 1) у яких вживається апостроф; 2) у яких не вживається апостроф.
Опам..ятатися, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, атель..є, голуб..ятко, духм..яний, об..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція.
Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте прислів'я.

4. Випишіть слова у дві колонки: у ліву - з м'яким знаком, у праву - без нього.
Чіл..не, област.., р..ясно, різ..бяр, ад..ютант, нян..ка, духм..яний, асфал..т, арф..яр.
Ключ. Підкресливши першу літеру у словах, отримаєте назву твору М. Куліша.

5. Випишіть слова у дві колонки: у першу - відбувається спрощення, у другу - не відбувається.
Пристрас/ний, контрас/ний, хвас/нути, кількіс/ний, у доблес/ному, зап'яс/ний, знавіс/нілий. радіс/ний, у мас/ному.
Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву - прочитаєте словосполучення.

6. Записати прислівники у три стовпчики: 1) які пишуться окремо; 2) які пишуться через дефіс; 3) які пишуть разом.
Над\мір, на\певне, в\подовж, на\біс, на\вскоси, в\голос, що\дня, казна\де, на\захват, на\вкулачки, у\чотирьох, у\стократ, насам\перед, над\мір, з\гарячу, у\низ, у\ночі, стрім\голов.
Ключ. Підкресліть у кожному слові останню букву - прочитаєте першу частину прислів'я ″... які люблять твоїх ворогів".

ІІІ. Готуймося до ДПА

http://xn--80aafnzkijm.xn--j1amh/dyktanty

ІV. Тренажер з правопису української мови за посиланням https://webpen.com.ua/

2 коментарі:

Biserka Šimunić,4 березня 2021 р. о 06:05
Мені шкода розмістити це в Інтернеті, але у мене немає вибору. Я ніколи не вірив у любовні заклинання чи заклинання, поки не зустрів того фокусника, коли цього року відвідав свого друга в Україні на діловому саміті. Я думав, що людина на ім’я доктор АЛАБА був справді могутнім, і він міг допомогти із заклинаннями, які повернули б загублених, закоханих та чарівні гроші, магію чи магію для хорошої роботи чи щастя. Зараз я щаслива. Я даю свідчення, тому що чоловік, за якого я хотів одружитися, залишив мене за 5 тижнів до весілля, і моє життя було перевернуто з ніг на голову, бо наші стосунки тривали 3 роки. Я дуже любив його, але його мати була проти нас і не мала добре оплачуваної роботи. Зустрівши цього чарівника, я розповів йому, що сталося, і пояснив йому ситуацію. Спочатку я вагався і був підозрілим, але просто спробував. І через два дні, коли я повернувся до Німеччини, мені зателефонував друг (нині чоловік), який прийшов до мене, і я вибачився, що все було домовлено з його матір’ю та родиною та отримав нову співбесіду, щоб одружитися. Я не повірив, бо доктор АЛАБА просто запитав моє ім’я та ім’я мого друга і все, що я хотів. Ну, тепер ми щасливі в шлюбі і чекаємо на нашу маленьку дитину, а мій чоловік також має нову роботу, і наше життя набагато покращилося. Його електронна пошта така: тепер ми щасливі у шлюбі та чекаємо на нашу маленьку дитину, а мій чоловік також має нову роботу, і наше життя стало набагато кращим. Його електронна пошта така: тепер ми щасливі у шлюбі та чекаємо на нашу маленьку дитину, а мій чоловік також має нову роботу, і наше життя стало набагато кращим. Його електронна адреса: dralaba3000@gmail.com Ви також можете надіслати йому WhatsApp на +2349071995123.
ВідповістиВидалити
Відповіді
isabella ahha10 січня 2022 р. о 11:50
Як я повернула свого розлученого чоловіка за допомогою привороту доктора АЛАБА... Мене звати Ізабелла Ітан. Коли я читав свідчення в Інтернеті про те, як доктор АЛАБА, найяскравіший і найсильніший заклинатель, допомагає повернути чоловіка, що розлучається, Кохану. Мені було цікаво, як це може бути правдою, адже багато хто підводив мене в минулому без жодного результату. Я просто відпустив пост і перемістився по форуму. Знову звернувшись до мого повідомлення, якась особа опублікувала й сказав, що перевірений кидає заклинання. Після того, як вона прочитала пошту, це був той самий чоловік, доктор. АЛАБА, про яку вона говорила. Тож мені нічого не залишається, як дійсно перевірити, як він працює. Я була повністю спустошена, коли мій коханий чоловік покинув мене. Наче весь мій світ зникав у горі й болі. Я знаю, що це звучить дивно, але з усіх заклинарів, з якими я спілкувався, він єдиний, хто залишив у мене враження, що я такий правдивий і надійний. Більше ніж його слова, він повернув мого чоловіка і здійснив усі мої бажання. Зараз він лояльний, приділяє мені увагу, щонеділі дарує мені квіти, ми часто ходимо в кіно і ресторан. мій чоловік прийшов до мене, вибачився за скоєну несправедливість і пообіцяв, що більше ніколи цього не робитиме. Відтоді все нормалізувалося. Ми з сім’єю знову живемо щасливо разом. Я буду вічно вдячний, що перетворив своє життя з пекла в рай! Я вважаю, що той, хто потребує допомоги, повинен звернутися до нього за допомогою. Нехай Бог і надалі використовує вас, щоб врятувати розрив. У кого є проблеми в шлюбі, проблеми з розлученням, втрачений коханий або якісь проблеми у стосунках, ви можете зв’язатися з ним (dralaba3000@gmail.com). Або WhatsApp/Viber йому за номером +1(425) 477-2744
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар

Блог учителя української мови та літератури КГ №73 КМР Клівець Тетяни Олександрівни

Сторінки

9 клас

Історія української вишивки

Види орнаменту та регіональний вплив на різноманіття візерунків у шитві пращурів

Тема. Повторення вивченого з мовознавчих розділів «ФОНЕТИКА, ОРФОЕПІЯ, ГРАФІКА, ОРФОГРАФІЯ»

1. Відеолекторій « Класифікація приголосних звуків» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=0NHVNuz225M

2. Онлайн-курс з теми "Лайфхаки з української мови"

Тема. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОВОЗНАВЧИХ РОЗДІЛІВ «ФОНЕТИКА, ОРФОЕПІЯ, ГРАФІКА, ОРФОГРАФІЯ»

Виконання завдань контролю ( надіслати на klevectany@gmail.com)

Виконання завдань контролю ( надіслати на klevectany@gmail.com)

І. Тестовий контроль ( надіслати на klevectany@gmail.com)

Виконуймо ІІ завдання ( 1,2,3,4,5,6) вправи 518 на с.242-244 підручника і надсилаймо на klevectany@gmail.com

v. Тестування «Складне речення з різними видами зв’язку. Розділові знаки в таких реченнях» (надсилаймо на klevectany@gmail.com)

4. Тестовий контроль (Виконати й надіслати на

klevectany@gmail.com)

Виконуймо ІІ завдання ( 1,2,3,4,5,6) вправи 518 на с.242-244 підручника і надсилаймо на klevectany@gmail.com

Виконуймо ІІ завдання ( 1,2,3,4,5,6) вправи 518 на с.242-244 підручника і надсилаймо на klevectany@gmail.com

І. До кінця тижня ( до 03.04) надішліть на klevectany@gmail.com

Виконуймо ІІ завдання ( 1,2,3,4,5,6) вправи 518 на с.242-244 підручника і надсилаймо на klevectany@gmail.com

До кінця тижня ( до 03.04) надішліть на klevectany@gmail.com

9-А українська мова (16.03.2020 — 03.04.2020)

2 коментарі: